ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2019 року
м. Київ
справа № 202/7726/17
провадження № 61-37667св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_4,
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячна Галявина»,
позивачі за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонячна Галявина», Товариство з обмеженою відповідальністю «Святий Володимир Інвест»,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Курорт Сонячна Поляна»,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Галявина», поданою його представником - адвокатом Ліндаєвим Олександром Сергійовичем, на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Ткаченко І. Ю., Демченко Е. Л., Пищиди М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Галявина» (далі - ТОВ «Сонячна Галявина») про визнання недійсним договору поруки.
В обґрунтування позову зазначав, що 20 травня 2014 року укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 100 000 грн з кінцевою датою їх повернення 20 травня 2016 року. Згідно з договором поруки від 20 травня 2014 року ОСОБА_4 виступив майновим поручителем перед ОСОБА_6 щодо виконання договору позики, а ТОВ «Сонячна Галявина» в цьому договорі виступило кредитором щодо виконання договору позики. У визначений строк ОСОБА_5 кошти ОСОБА_6 не повернув.
Просив визнати недійсним договір поруки від 20 травня 2014 року щодо визнання його майновим поручителем.
У листопаді 2017 року ТОВ «Сонячна Галявина» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Святий Володимир Інвест» (далі - ТОВ «Святий Володимир Інвест») звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_12, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_10, про визнання неправомірними дій, визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном.
В обґрунтування зустрічного позову зазначали, що ТОВ «Сонячна Галявина» на праві власності належить санаторний комплекс № 1 літ. «А» загальною площею 2 142,20 кв.м, розташований у селі Поляна Свалявського району Закарпатської області, - санаторій «Сонячне Закарпаття», будинок 6 (далі - санаторний комплекс № 1), а ТОВ «Святий Володимир Інвест» - санаторний комплекс № 2, літ. «Р» загальною площею 1 325,9 кв.м за цією ж адресою (далі - санаторний комплекс № 2).
Вказували, що відповідачі за зустрічним позовом чинять їм перешкоди у володінні та користуванні вказаним майном шляхом фізичного обмеження доступу до цього майна представників позивача. Відповідачі фактично не визнають право власності позивачів на вказане майно та перешкоджають у реалізації цього права.
За таких обставин просили визнати за ТОВ «Сонячна Галявина» право власності на санаторний комплекс № 1; визнати за ТОВ «Святий Володимир Інвест» право власності на санаторний комплекс № 2; зобов'язати ОСОБА_12, а також будь-яких інших осіб надати безперешкодний доступ представникам ТОВ «Сонячна Галявина» до санаторного комплексу № 1; заборонити доступ ОСОБА_12 та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Сонячна Галявина», до санаторного комплексу № 1; зобов'язати усіх сторонніх осіб звільнити приміщення та територію санаторного комплексу; зобов'язати ОСОБА_12, а також будь-яких інших осіб надати безперешкодний доступ представникам ТОВ «СвятийВолодимир Інвест» до санаторного комплексу № 2; заборонити доступ ОСОБА_12 та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Святий Володимир Інвест», до санаторного комплексу № 2; зобов'язати усіх сторонніх осіб звільнити приміщення та територію санаторного комплексу; зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_9 повернути оригінали документів щодо користування спірним майном і не чинити перешкод в оформленні права власності на санаторний комплекс № 2.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ТОВ «Сонячна Галявина» та ТОВ «Святий Володимир Інвест» задоволено частково.
Визнано за ТОВ «Сонячна Галявина» право власності на санаторний комплекс № 1.
Визнано за ТОВ «СвятийВолодимир Інвест» право власності на санаторний комплекс № 2.
Зобов'язано ОСОБА_12, а також будь-яких інших осіб надати безперешкодний доступ представникам ТОВ «Сонячна Галявина» до санаторного комплексу № 1.
Заборонено доступ ОСОБА_12 та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Сонячна Галявина», до санаторного комплексу № 1 та зобов'язано усіх сторонніх осіб звільнити приміщення і територію цього санаторного комплексу.
Зобов'язано ОСОБА_12, а також будь-яких інших осіб надати безперешкодний доступ представникам ТОВ «СвятийВолодимир Інвест» до санаторного комплексу № 2.
Заборонено доступ ОСОБА_12 та будь-яким іншим особам, крім ТОВ «Святий Володимир Інвест» до санаторного комплексу № 2 та зобов'язано усіх сторонніх осіб звільнити приміщення і територію цього санаторного комплексу.
Ухвалою цього ж суду від 24 листопада 2017 року виправлено описку у заочному рішенні, а саме прізвище, ім'я та по-батькові відповідача ОСОБА_12 замінено на ОСОБА_10.
Задовольняючи частково зустрічний позов, суд першої інстанції вважав його вимоги доведеними і обґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року, ухваленою за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорт Сонячна Поляна» (далі - ТОВ «Курорт Сонячна Поляна»), скасовано у відповідній частині заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року, описку у якому виправлено ухвалою цього ж суду від 24 листопада 2017 року, і ухвалено нове рішення.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Сонячна Галявина» і ТОВ «Святий Володимир Інвест» до ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання неправомірними дій та визнання права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні майном відмовлено. У іншій частині заочне рішення суду першої інстанції не переглядалось.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що на час розгляду справи право власності на спірне майно зареєстровано за ТОВ «Курорт Сонячна Поляна», проте суд першої інстанції розглянув справу без його участі, допустивши порушення цивільних прав та обов'язків товариства.
Також апеляційний суд зазначив, що, задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції посилався на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Сонячна Галявина» № 2/2016 від 19 жовтня 2016 року, акт приймання-передачі майна як внеску до статутного капіталу ТОВ «Сонячна Галявина» від 27 жовтня 2016 року, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Святий Володимир Інвест» № 3/2016 від 19 жовтня 2016 року, акт приймання-передачі майна як внеску до статутного капіталу ТОВ «Святий Володимир Інвест» від 27 жовтня 2016 року, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак на час розгляду справи судом першої інстанції такі докази були відсутні в матеріалах справи, що є порушенням статті 152 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Кодексу, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, щодо безпосередності дослідження доказів; висновки суду не підтверджені належними та допустимими доказами і ґрунтувалися лише на припущеннях.
Апеляційний суд вважав, що спірне майно вибуло з власності ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» поза його волею, а правочини щодо нього, які вчинялися ТОВ «Укртрастконсалт», ОСОБА_12, ОСОБА_10, ТОВ «Сонячна Галявина» та ТОВ «СвятийВолодимир Інвест», мали очевидно фіктивний характер, оскільки вчинялися без реального їх виконання з метою штучного створення підстав для проведення реєстраційних дій щодо цього майна.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що ТОВ «Сонячна Галявина» та ТОВ «Святий Володимир Інвест» не набули право власності на спірне майно, тому відсутні підстави для задоволення їх зустрічного позову про визнання права власності на нього.
Апеляційний суд також звернув увагу на порушення судом першої інстанції положень статті 123 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом, оскільки позовні вимоги за зустрічним та первісним позовами не виникали з одних правовідносин, не могли зараховуватися, задоволення одних позовних вимог не виключало задоволення інших. За таких обставин вважав, що у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом. Також зазначив, що зустрічний позов розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, не встановивши підстав направлення справи на новий розгляд за встановленою підсудністю.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У червні 2018 року представник ТОВ «Сонячна Галявина» - адвокат Ліндаєв О. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2018 року, заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року, описку в якому виправлено ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2017 року, залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги вказав на помилковість висновку апеляційного суду про відсутність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом у зв'язку з тим, що вони не пов'язані, оскільки спірне нерухоме майно фактично перебувало у володінні позивача за первісним позовом і спір між сторонами виник саме щодо повернення майна у володіння ТОВ «Сонячна Галявина». На його думку, з цими обставинами сторони пов'язували припинення зобов'язань за договором поруки, який є предметом оскарження за первісним позовом, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийняв до спільного розгляду зустрічний позов та об'єднав його з первісним позовом із дотриманням вимог статті 123 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції.
Також заявник вважає безпідставним висновок апеляційного суду про пред'явлення зустрічного позову з порушенням правил територіальної підсудності. Крім того, на його думку, апеляційний суд не зазначив, яким чином порушення порядку прийняття зустрічного позову вплинуло на законність ухваленого судового рішення та чому вказана обставина покладається у підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Вказує, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо недоведеності та необґрунтованості зустрічних позовних вимог ТОВ «Сонячна Галявина» та ТОВ «СвятийВолодимир Інвест», оскільки на час передання ОСОБА_10 спірного майна до статутного капіталу цих товариств не існувало судових рішень, якими визнано незаконним виникнення у нього права власності на це майно, у зв'язку з чим він розпорядився належним йому майном на власний розсуд, тому позивачі за зустрічним позовом є добросовісними набувачами вказаного майна.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 2 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Заперечення на касаційну скаргу
У лютому 2019 року представник ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» - адвокат Ярош С. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому посилався на безпідставність її доводів. Зазначив, що, незважаючи на неодноразову державну реєстрацію переходу права власності на спірне майно за різними особами, воно фактично з 2009 року перебуває у володінні ТОВ «Курорт Сонячна Поляна», яке не вчиняло жодних дій з його відчуження. Доводи касаційної скарги щодо правомірної передачі майна товариства до статутних капіталів позивачів за зустрічним позовом є безпідставними. У позивачів за зустрічним позовом не виникло право власності на це майно, оскільки процедура державної реєстрації правочинів з передачі майна до їх статутних капіталів не дотримана. Крім того, вказував на необґрунтованість доводів касаційної скарги щодо дотримання судом першої інстанції правил територіальної підсудності при вирішенні зустрічного позову, оскільки він за правилами виключної підсудності повинен розглядатись Свалявським міськрайонним судом Закарпатської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18 листопада 2009 року Полянською сільською радою Свалявського району Закарпатської області видано ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» свідоцтво про право власності на цілісний санаторний комплекс - санаторій «Сонячне Закарпаття», будинок 6 у селі Поляна Свалявського району Закарпатської області, який складається із санаторного корпусу № 1 літер «А» площею 2 142,2 кв.м, будівлі котельні літер «Бб», санаторного корпусу № 2 літер «Р» площею 1 325,9 кв.м, будівлі котельні літер «С» та підпірної стінки літер «І-ІІ», що зареєстровано Комунальним унітарним підприємством «Свалявське районне бюро технічної інвентаризації» в книзі № 48, запис № 38.
Апеляційним судом встановлено, що 5 березня 2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вказаний об'єкт нерухомості
(далі - ДРРПнНМ) відкрито розділ № 17501621240, у якому зроблено реєстраційний запис № 280761 про право власності ТОВ «Курорт СонячнаПоляна».
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області від 17 жовтня 2014 року на вказане майно накладено арешт.
Апеляційним судом встановлено, що 30 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. на підставі ухвали Вищого господарського суду України від 21 квітня 2015 року у справі № 911/3956/13 до ДРРПнНМ внесені відомості про припинення дії арешту, накладеного вказаною постановою державного виконавця.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень вказана ухвала Вищого господарського суду України відсутня. З листів Вищого господарського суду України від 8 листопада 2016 року № 01-10/1084/3243/16 та від 11 листопада 2016 року № 08.03-08/613 і з листа Державної судової адміністрації України від 7 листопада 2016 року № 15-7969/16 апеляційний суд встановив, що таку ухвалу Вищий господарський суд України не виносив.
30 грудня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т. В. на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2014 року у справі № 901/10569/13 до ДРРПнНМ внесені відомості про перехід права власності на спірний цілісний санаторний комплекс від ТОВ «Курорт Сонячна Поляна» до ТОВ «Укртрастконсалт».
В Єдиному державному реєстрі судових рішень це судове рішення відсутнє. Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» функції Господарського суду Автономної Республіки Крим покладено на Господарський суд Київської області.
З листів Господарського суду Київської області від 7 листопада 2016 року
№ 01-13/267/2016 та Державної судової адмін