Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 395/1025/14-ц
провадження № 61-16236св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: ЛеськоА. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське»,
заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», державний виконавець Новомиргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Сопільняк Олена Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня
2017 року,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оситнянське» (далі - ТОВ «Оситнянське») звернулось до суду із заявою про поворот виконання рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
29 жовтня 2014 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2014 року у справі № 395/1025/14-ц, якими стягнуто з ТОВ «Оситнянське» на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» заборгованість за кредитним договором № 18/КВ-08 від 16 липня 2008 року на загальну суму 117 009,15 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 66 810,30 грн; прострочених відсотків за кредитом у розмірі 50 199,05 грн та судових витрат в розмірі 1 170,00 грн.
Заява мотивована тим, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2015 року,з ТОВ «Оситнянське» на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» за кредитним договором № 18/КВ-08 від 16 липня 2008 року стягнуто заборгованість у розмірі 117 009,15 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 66 810,30 грн, прострочених відсотків за кредитом у розмірі 50 199,05 грн та судові витрати у розмірі 1 170,00 грн. Новомиргородським районним відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Новомиргородський РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) були відкриті виконавчі провадження щодо примусового стягнення з ТОВ «Оситнянське» на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» заборгованості в розмірі 117 009,15 грн та судових витрат в розмірі 1 170,00 грн. ТОВ «Оситнянське» добровільно виконало рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, тому державний виконавець Новомиргородського РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області постановами від 12 лютого 2016 року закінчив виконавчі провадження № 48016859 та № 48016954. Однак постановою Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2015 року, рішення апеляційного суду від 24 грудня 2014 року та рішення суду першої інстанції від 29 жовтня 2014 року в частині стягнення з ТОВ «Оситнянське» на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» заборгованості за кредитними договорами №18/КВ-08 від 16 липня 2008 року та № 05/К-08 від 27 лютого 2008 року скасовано, а провадження у справі в цій частині закрито. Оскільки в результаті перегляду судових рішень першої, апеляційної та касаційної інстанцій Верховним Судом України було прийнято постанову про їх скасування в частині позовних вимог до ТОВ «Оситнянське» та закрито провадження у справі, то відпала правова підстава для стягнення з нього на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» заборгованості в розмірі 117 009,15 грн і судових витрат в розмірі 1 170,00 грн.
У зв'язку з викладеним ТОВ «Оситнянське» просило в порядку повороту виконання рішення стягнути з ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» на його користь кошти в розмірі 117 009,15 грн та судові витрати в розмірі 1 170,00 грн.
Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від
13 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2017 року, заяву ТОВ «Оситнянське» про поворот виконання рішення суду задоволено частково.
Зобов'язано ТОВ «ІК «ІФГ Капітал»» повернути ТОВ «Оситнянське» безпідставно стягнуті за рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 24 грудня 2014 року згідно виконавчих листів у цивільній справі № 395/1025/14-ц, виданих Новомиргородським районним судом Кіровоградської області 11 червня
2015 року, а саме: кошти у розмірі 117 009,15 грн та судові витрати у розмірі 1 170,00 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що поворот виконання рішення можливий лише у разі, якщо позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти, тому в порядку повороту виконання ТОВ «Оситнянське» повертається все стягнуте з нього за скасованим рішенням апеляційного суду від 24 грудня 2014 року (кошти) у повному обсязі, оскільки товариство їх сплатило ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» за виконавчим провадженням. Оскільки ТОВ «Оситнянське» просило стягнути з ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» виплачені їм кошти у зв'язку з виконанням судового рішення, а згідно статті 380 ЦПК України 2004 року суд може лише зобов'язати позивача (стягувача) повернути безпідставно стягнуті кошти, то заява підлягає частковому задоволенню, а безпідставно стягнуті кошти поверненню.
У лютому 2017 року ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання виконаного рішення суду повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянув заяву про поворот виконання виконаного судового рішення, яка не відповідала вимогам ЦПК України
2004 року та обставинам справи, оскільки ТОВ «Оситнянське» у своїй заяві ставило вимогу про стягнення з позивача на його користь коштів у розмірі 117 009,15 грн і судових витрат у розмірі 1 170,00 грн, тоді коли мало право лише просити суд повернути зазначені кошти. У зв'язку з чим можна вважати, що ТОВ «Оситнянське» подало до суду не заяву про поворот виконання рішення суду, а майновий позов до ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» про стягнення коштів у розмірі 117 009,15 грн та судових витрат у розмірі 1 170,00 грн. Крім того, задовольняючи частково заяву про поворот виконання рішення, суд першої інстанції вийшов за межі вимог, викладених у заяві, та на власний розсуд змінив предмет зави, зокрема, зобов'язав ТОВ «ІК «ІФГ Капітал» повернути спірні кошти позивачу. Зазначає, що поняття стягнення коштів та повернення коштів не є тотожними і мають зовсім різну правову природу, зокрема стягнення коштів - це примусове виконання рішення суду за майновим позовом, а повернення коштів у розумінні частини другої статті 380 ЦПК України 2004 року - це повернення відповідачеві безпідставно стягнутого з нього за скасованим рішенням суду.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
27 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди встановили, що рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 29 жовтня 2014 року у справі № 395/1025/14-ц задоволено частково позов ТОВ «ІК «ІФГ Капітал»» до ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ТОВ «Оситнянське» про стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами поруки.
Стягнуто з ТОВ «Оситнянське» на користь ТОВ «ІК «ІФГ Капітал»» заборгованість за кредитним договором № 18/КВ-08 від 16 липня 2008 року на загальну суму 120 862,26 грн, яка склада