Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 202/432/14-ц
провадження № 61-24075св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 березня 2015 року у складі судді Зосименко С. Г. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»; банк), правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»; банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Банк обґрунтовував вимоги тим, що 28 листопада 2007 року сторони уклали кредитний договір № DNDZAE00001206, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 27 919,67 доларів США строком до 27 листопада 2012 року зі сплатою відстоків у розмірі 1 % щомісяця.
Ураховуючи те, що позичальник належним чином свої зобов'язання не виконав, позивач просив стягнути з нього кредитну заборгованість, яка станом на 24 грудня 2013 року становить 54 403,59 доларів США, із яких: 19 212,41 доларів США - заборгованість за кредитом, 4 510,85 доларів США - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1 244,64 доларів США - заборгованість за комісією, 26 815,24 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 2 589,16 доларів США - штраф (відсоткова складова).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 березня 2015 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Суд мотивував рішення відсутністю належних доказів, які підтверджують факт отримання ОСОБА_3 кредитних коштів.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2016 року заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 березня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову з інших підстав.
Апеляційний суд зробив висновок про недоведеність позовних вимог у зв'язку з відсутністю належного розрахунку боргу та графіка погашення кредиту.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк», у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заявник вважає помилковим висновок судів про недоведеність суми боргу, оскільки в матеріалах справи наявний обґрунтований розрахунок кредитної заборгованості, який відповідач не спростував.
Суди не врахували, що в 2011 році банк уже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави, який був задоволений.
Однак оскільки коштів від реалізації транспортного засобу, яка мала місце 06 вересня 2013 року, виявилося недостатньо для погашення боргу, банк подав до суду даний позов. Тобто, сума боргу була встановлена.
Крім того, на переконання заявника, апеляційний суд безпідставно послався на неможливість розрахунку боргу через відсутність графіку погашення кредиту та наявність заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки сторони кредитного договору узгодили, що позовна давність за всіма вимогами за цим договором становить 5 років.
Справу № 202/432/14-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 28 листопада 2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 уклали кредитний договір № DNDZAE00001206, відповідно до умов якого останній отримав кредит для придбання транспортного засобу у сумі 27 979,67 доларів США, строком до 27 листопада 2012 року (з можливістю дострокового стягнення кредиту) зі сплатою відсотків у розмірі 1 % щомісяця на суму залишку заборгованості за кредитом.
Сторони дійшли згоди про те, що розмір щомісячного платежу, який повинен здійснюватися в період із «24» до «28» числа щомісяця, становить 439,44 доларів США (пункт 7.1 кредитного договору).
Станом на 24 грудня 2013 року розмір заборгованості за цим договором становить 54 403,59 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 19 212,41 доларів США, заборгованість за відсотками - 4 510,85 доларів США, заборгованість за комісією - 1 244,64 доларів США, пеня - 26 815,24 доларів США, штраф (фіксована частина) - 31,29 доларів США, штраф (відсоткова складова) - 2 589,16 доларів США, яку відповідач добровільно не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зробив висновок про те, що вимоги є необґрунтованими, оскільки банк не надав належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_3 отримував і в подальшому сплачував будь-які грошові кошти за цим кредитним договором.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову за недоведеністю вимог, апеляційний суд виходив із того, що банк не надав розрахунку заборгованості, який відображає щомісячні платежі з їх складовими, що є необхідним для визначення суми боргу з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.
Сторони уклали даний кредитний договір № DNDZAE00001206 з метою придбання транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA, 1997 року випуску, реєстраційний номер - НОМЕР_1.
Надання кредиту відбулося шляхом перерахування коштів продавцю автомобіля - ОСОБА_4
Автомобіль був придбаний та зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28 листопада 2007 року).
Поверненн