Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 619/4117/14-ц
провадження № 61-14648св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Харківської області від
20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Карімової Л. В.,
Яцини В. Б.,
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Згідно з пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Залучення замовника до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. 02 грудня 2013 року прийнято в експлуатацію житловий будинок загальною площею АДРЕСА_1. Замовником будівництва є ОСОБА_4, яка відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинна була звернутися до позивача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, чого зроблено не було. Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 26 грудня 2013 року
№ 743/0/114-14, від 31 січня 2014 року №51/0/114-14 ОСОБА_4 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Відповідь на листи від ОСОБА_4 не надійшла. Обов'язок, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовником будівництва не виконано. Відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова відповідач повинна була звернутись з заявою до Департаменту економіки та комунального майна міської ради, не пізніше, ніж за
30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитки у виді неодержаних доходів. Станом на 02 грудня
2013 року показник опосередкованої вартості 1 кв. м будівництва для житлових будинків згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29 липня 2013 року, склав 8 091,00 грн. Відповідно до проведеного Департаментом економіки та комунального майна розрахунку кошторисна вартість будівництва житлового будинку загальною площею АДРЕСА_1, яке було прийнято в експлуатацію на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від
02 грудня 2013 року становить 3 275 236,80 грн. Розмір пайової участі, що мала бути перерахована до місцевого бюджету та яку позивач визначив як упущену вигоду становить 4% від вказаної суми, тобто 144 110,42 грн.
У зв'язку з викладеним та уточненими позовними вимогами Харківська міська рада просила стягнути з ОСОБА_4 до бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 144 110,42 грн.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2016 року в задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_4 про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Харківська міська рада не довела належними та допустимими доказами, що могла і повинна була отримати визначені нею доходи від відповідача у розмірі 144 110,42 грн, і що лише неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати вказаний прибуток.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2016 рокуапеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції від 06 жовтня 2016 року скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_4 до бюджету м. Харкова 144 110,42 грн збитків.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що відповідач не виконала визначений Законом та Порядком обов'язок щодо пайової участі до введення об'єкта будівництва до експлуатації, а саме не уклала з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття об'єкта будівництва до експлуатації, хоча фактично дала згоду на його укладання внаслідок подачі Декларації, тому у розвиток інфраструктури м. Харкова, місцевим бюджетом не було отримано дохід в розмірі 144 110, 42 грн, та саме вказана сума у розумінні статті 22 ЦК України є збитками (упущеною вигодою), яка підлягає стягненню з відповідача на користь бюджету м. Харкова відповідно до пункту 1.5 Порядку.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У січні 2017 року ОСОБА_4 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку, що вона зобов'язана відшкодувати Харківській міській раді завдані збитки, оскільки договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста між сторонами не укладався, тому стягнення збитків з замовника за неукладеним договором Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова не передбачено. Також вказує, що стягуючи з відповідача завдані позивачу збитки, суд апеляційної інстанції не перевірив розмір загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, що унеможливило перевірити правильність та точність проведеного розрахунку. На її думку, величина загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта і як наслідок величина пайової участі є суттєво збільшеними та безпідставними. Тому суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У лютому 2017 року Харківська міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_4 у яких вказано, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а касаційна скарга є безпідставною та не підлягає задоволенню. Вказують, що неправомірною бездіяльністю відповідача, яка полягає у неукладенні договору про пайову участь, позивачу завдано шкоди внаслідок ненадходження до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.
У травні 2017 року Харківська міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду України від
22 березня 2017 року у справі № 908/312/16, з якої вбачається, що неукладення замовником договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, вказує на бездіяльність у виконанні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суди встановили, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 02 грудня 2013 року за № ХК 182133360673 прийнято в експлуатацію житловий будинок загальною площею АДРЕСА_1. Замовником будівництва є ОСОБА_4
(а. с. 16-18 том 1).
31 січня 2014 року Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надіслало ОСОБА_4 пропозицію щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова при будівництві зазначеного будинку; проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова
№ 19-14/2; розрахунок величини пайової участі при будівництві зазначеного житлового будинку (а. с. 11-14 том 1).
Між сторонами у справі договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова укладено не було, і ОСОБА_4 заперечувала наявність у неї зобовязань перед позивачем саме з посиланням на те, що між ними не існує жодних договірних правовідносин.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, о