Постанова
Іменем України
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 753/18489/15-ц
провадження № 61-23066св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Просто-страхування»,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5, подану представником ОСОБА_4, на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року у складі судді Даниленко В. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» (далі - ПрАТ «ПРОСТО-страхування») звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_5 у порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 8 047,05 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 вересня 2014 року між ПрАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_5 укладений договір № АІ/4010759 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1.
12 березня 2015 року у місті Києві, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5 порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 31 березня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
ПрАТ «ПРОСТО-страхування» сплатило страхове відшкодування потерпілому у розмірі 8 047,05 грн, у зв'язку з чим у порядку регресу просило стягнути ці кошти з відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПрАТ «ПРОСТО-страхування» витрати з виплати страхового відшкодування у розмірі 8047,05 грн та судовий збір 1 218,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення суду відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що за водієм транспортного засобу, причетного до ДТП, на підставі статті 33 пункту 33.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено обов'язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка. Оскільки ОСОБА_5 не повідомив страхову компанію про страховий випадок у встановлені строки, на підставі статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія має право зворотної вимоги до нього у межах виплаченого страхового відшкодування.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 11 квітня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Скарга аргументована тим, що суди попередніх інстанцій неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішення спору.
Оскільки факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами, він (ОСОБА_5.) як особа, винна у ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке у своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
У статті 388 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справу № 753/18489/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що 12 березня 2015 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху України та здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_2 (автомобіль на момент ДТП був у розпорядженні ОСОБА_7.), пі