Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 640/13128/16-ц
провадження № 61-26247св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»,
третя особа - Національний банк України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк»), третя особа - Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 26 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту
№ 22-19ПВ/2008, за яким ОСОБА_4 надані кошти в іноземній валюті у сумі 27 000,00 доларів США. У зв'язку з не отриманням зазначених коштів позивачем, представник останнього ОСОБА_5 звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо кредиту, отриманого позивачем. Однак, позивач, як сторона договірних відносин, не співпрацює з позивачем та ігнорує його звернення не бажаючи надавати інформацію щодо їхніх же правовідносин, що виявилось у неправомірній відмові позивачу у надані інформації щодо кредитного договору.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_4 просиввизнати бездіяльність ПАТ «Мегабанк» противоправною та зобов'язати відповідача надати інформацію.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що при відсутності рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю та у зв'язку з відсутністю у довіреності представника позивача права на отримання такої інформації, у відповідача відсутні законні підстави для її розкриття, а отже, надана представнику позивача відповідь відповідає вимогам чинного законодавства та не порушує його прав та законних інтересів.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду апеляційний суд виходив із того, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 295 ЦПК України 2004 року, оскільки повноваження ОСОБА_5 не підтверджені належними документами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2017 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 лютого 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
У липні 2017 року від ПАТ «Мегабанк» надійшли заперечення на касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 15 грудня
2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану справу передано до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов в