ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №813/4376/17
адміністративне провадження №К/9901/55573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 (суддя Хома О.П.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 (судді Мікула О.І., Заверухва О.Б., Качмар В.Я.)
у справі № 813/4376/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс»
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним і скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія-Тепловодосервіс» (далі - позивач, ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ від 03.11.2017 № 5248.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2018, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що запити надіслані на адресу позивача, оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, запити містили вказівку на фактичну та правову підстави для надіслання запиту, а судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки такому запиту. Крім того, відповідач посилається на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 820/4605/17 (К/9901/30642/18).
Позивач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС направило на адресу ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс» запити від 23.02.2017 №1598/10/13-01-14-08-13 та від 25.09.2017 за №15246/10/13-01-14-0813 «Про надання інформації (пояснень) та її документального підтвердження», в якому, із посиланням на підпункт 16.1.5, під підпункт 16.1.7 пункт 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункт 20.1 статті 20, підпункт 1 і підпункт 3 абзац 3 пункт 73.3 статті 73, підпункт 78.1.1 пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, містилася вимога щодо надання інформації та її документального підтвердження, а саме - засвідчених підписом посадової особи «Енергія-Тепловодосервіс» та скріплених печаткою (за наявності) копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із НВ ТзОВ «Септор» за липень 2015 року та із ТОВ «Корпорація КРТ» за серпень 2016, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року.
Відповіді на запити від 23.02.2017 №1598/10/13-01-14-08-13 та від 25.09.2017 за №15246/10/13-01-14-0813 позивачем не надано.
03.11.2017 ГУ ДФС у Львівський області у відповідності до вимог підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийнято наказ № 5248 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Енергія-Тепловодосервіс» по взаємовідносинах із ТОВ «Корпорація КРТ» за період серпень-грудень 2016 року, січень 2017 року, НВ ТОВ «Септор» за липень 2015 року.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з тих мотивів, що вказані запити не містять підстав, передбачених абзацом 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу, для їх надіслання, а також вказівки на виявлену недостовірність даних. Крім того, наказ від 03.11.2017 № 5248 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергія-Тепловодосервіс» не містить зазначення будь-якої податкової інформації, що свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого не врегульованого Податковим кодексом законодавства. Натомість контролюючий орган обмежився лише загальними посиланнями на норми права.
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Пунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердженн