ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №810/2464/15
адміністративне провадження №К/9901/27778/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у складі судді Скрипки І.М.,
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у складі суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С., Шостака О.О.,
по справі № 810/2464/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерок"
до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
10 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерок" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2015 року №0000952201/2376 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 1631569 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 815785 грн., №0000962201/2375 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10158450 грн. за 2014 рік, №0000942201/2374 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3722134 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1861067 грн., №0000972201/2373 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 1276523 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 319131 грн., №0005591702/2370 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у сумі 19840 грн. 65 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 14374 грн. 47 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
23 вересня 2015 року постановою Київського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року, задоволено адміністративний позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 29 травня 2015 року №0000952201/2376, №0000972201/2373, №0000942201/2374, №0000962201/2375, №0005591702/2370.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень, визнані відсутніми також підстави для збільшення грошового зобов'язання податку на доходи.
31 жовтня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки в розрізі одинадцяти контрагентів та наводить нормативно - правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень в розрізі податку на прибуток, на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.
01 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №810/2464/15 з Київського окружного адміністративного суду.
05 грудня 2016 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
15 листопада 2016 року справа №810/2464/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
22 лютого 2018 року справа №810/2464/16 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/27778/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34840150, перебуває на податковому обліку з 27 грудня 2006 року, є платником податку на додану вартість з 31 грудня 2012 року.
Податковим органом у березні - квітні 2015 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 12 травня 2015 року №963/2201/34840150 (далі акт перевірки).
Керівником податкового органу 29 травня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.
Щодо податкових повідомлень-рішень №0000952201/2376, №0000942201/2374 та №0000962201/2375.
Податковим повідомленням - рішенням №0000952201/2376 Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем у сумі 1631569 грн. за порушення пункту 138.1, 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.2.4 пункту 153.2 статті 154 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 815785 грн. на підставі абзацу 2 пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням рішенням №0000962201/2375 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 158 450 грн. за 2014 рік., з аналогічним зазначеним у попередньому податковому повідомленні - рішенні правових підстав.
Податковим повідомленням - рішенням №0000942201/2374 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3722134 грн. за порушення положень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8статті 201 Податкового кодексу України та застосовані та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1861067 грн.
Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, яким встановлені правила визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та пункту 198.1 статті 198 цього кодексу, якою встановлено право платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з наведенням їх переліку, положень пункту 198.6 цієї статті, які встановлюють умови віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг зокрема із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наведені норми в сукупності з положеннями частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зумовили висновок про те, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою до винесення вищеозначених податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарської діяльності (господарських операцій) Товариства з його контрагентами, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Ариал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Віст Груп Лімітед», Товариством з обмеженою відповідальністю «Осмос Трейд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Плазма», Приватним підприємством «Електронні маркувальні системи», Товариством з обмеженою відповідальністю «Протер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Франківські сучасні технології» (Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецконсалт»), Товариством з обмеженою відповідальністю ТПФК «Теркон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Паллет», Приватним підприємством «Торгсервіс-2001» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-торг-2005».
Доводи нереальності господарських операцій ґрунтуються податковим органом на відомостях, викладених в актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів Товариства, актах про проведення перевірки та податковій інформації.
Судом першої інстанції в ході судового розгляду справи прийняті, дослідженні та встановлені надані позивачем первинні документи на підставі яких позивачем повною мірою підтверджено реальність проведених спірних господарських операцій за період, що перевірявся в розрізі кожного із контрагентів, досліджені та долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, накладних-вимог, а також відомості про використання придбаного товару на виробництві позивача та акти списання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Судами попередніх інстанцій встановлені повною мірою всі обставини укладення та виконання договорів Товариством з кожним із контрагентів, загальна та спеціальна правоздатність, зокрема перед укладанням досліджуваних договорів, з метою запобігання укладенню правочинів із недобросовісними суб'єктами господарювання, Товариство здійснило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності контрагентів, а саме отримало копії свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість, витяги з реєстру платників податку на додану вартість, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та