ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №810/4296/16
адміністративне провадження №К/9901/35326/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 (головуючий суддя - Василенко Г.Ю.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Парінов А.Б., Грибан І.О.)
у справі 810/4296/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Салді Сервіс»
до Київської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Салді Сервіс» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2016 № 125140001/2016/00276.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 23.06.2017, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017, позов Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 № 125140001/2016/000239/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.09.2016 №125140001/2016/00276.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити, з огляду на правомірність прийняття спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці та зупинено виконання судових рішень у даній справі до закінчення касаційного провадження.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначило, що судові рішення є законними та обґрунтованими, натомість доводи Митниці є безпідставними та не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу без задоволення.
06.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 01.07.2016 між позивачем (покупець) та TA YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LTD укладено Контракт № 1-07, відповідно до умов якого продавець продає покупцю матеріали ПВХ та інше.
16.09.2016 з метою здійснення митного оформлення зазначеного товару Товариством до митного поста «Вишневе» Київської митниці ДФС подано електронну митну декларацію № 125140001/2016/610635, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (контракту) - 358537,12 грн. (13681,12 доларів США).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці разом із митною декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 1-07 від 01.07.2016 з доповненнями; інвойс №TAYA 160296 від 05.07.2016; декларацію митної вартості № 125140001/2016/610635 від 16.09.2016; міжнародну товаротранспортну накладну CMR № 053507 від 12.09.2016; коносамент SHG28108 від 07.08.2016; пакувальний лист від 05.07.2016; довідку про транспортні витрати від 09.09.2016 № 158685; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару по міжнародній електронній системі SWIFT № 160906-028 від 06.09.2016, № 160825-057 від 25.08.2016, № 160714-070 від 14.07.2016; експортну декларація країни відправлення № 223120160819563191.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами статті 53 МК України відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.
На вимогу відповідача декларантом було додатково надано документи: договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 28.01.2011 № 329/10; рахунок - фактура № LS-3970378 від 09.09.2016; прайс-лист компанії ТА YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LIMITED.
Проте за результатами розгляду митної декларації та поданих разом із нею документів, відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картку відмови від 16.09.2016 № 125140001/2016/00276 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2, відповідно до якого митна вартість товару визначена за резервним методом.
У подальшому Митницею оформлено митну декларацію № 125140001/2016/610783 від 19.09.2016, якою товар випущено у вільний обіг.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, відповідно до пункту 8 статті 55 МК України та на виконання рішення від 16.09.2016 №125140001/2016/000239/2 протягом 80 днів з дня випуску товарів, надав листами від 04.10.2016 № 04.10/2016 та від 02.11.2016 № 02/11/16-1 додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та правильності застосування методу її визначення: лист відправника ТА YA CANVAS (SHANGHAI) COMPANY LIMITED б/н, яким останній підтверджує оплату позивачем товару за ціною, вказаною в інвойсі № TAYA 160296, що подавався до митного оформлення разом з іншими товаросупровідними документами; договір про транспортно-експедиторське обслуговування № 8313 від 11.08.2016.
Розглянувши подані документи, Митниця листами від 07.10.2016 № 8572/3/10-70-63-47 та від 07.11.2016 № 9331/2/10-70-19-47 висловила зауваження до поданих документів та залишила рішення про коригування митної вартості товарів без змін.
Зокрема, в листі від 07.11.2016 № 9331/2/10-70-19-47 відповідач зазначив, що позивачем не надано заявку на перевезення та акт виконаних робіт, передбачені договором № 8313 від 11.08.2016 про транспортно-експедиційне обслуговування, а також не надано первинних бухгалтерських документів (копії видаткових накладних, податкових накладних або виписки даних з електронного реєстру податкових накладних).
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи переві