ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №814/4330/15
адміністративне провадження №К/9901/28213/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у складі судді Біоносенка В.В.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у складі суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.
у справі № 814/4330/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,
за участю прокурора м. Миколаєва
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Евері» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.
08 листопада 2013 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи у позивача були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт придбання товарів у контрагента, у зв'язку з чим позивач правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий податок на додану вартість при придбані товарів у контрагента, та правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат, а отже податкові повідомлення-рішення №0000822201 та №0000832201 підлягають скасуванню.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року у справі № 814/2917/13-а залишено без змін в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0000832201 у сумі нарахування 104 146 грн. за основним платежем та 26 036,50 грн. за штрафними санкціями.
В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
28 березня 2016 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили з недоведеності контролюючим органом безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.
У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якої податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на виконання постанови від 18 квітня 2013 року старшого слідчого з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України проведено документальну позапланову виїзну перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2010 року по 1 квітня 2013