ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №806/1066/16
адміністративне провадження №К/9901/19601/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у складі судді Шуляк Л.А.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у складі суддів Котік Т.С., Жизневської А.В., Охрімчук І.Г.
у справі № 806/1066/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В :
21 червня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ керівника податкового органу про проведення перевірки, з мотивів незаконності його прийняття.
25 липня 2016 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ податкового органу № 630 від 11 травня 2016 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».
Приймаючи рішення суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предмет перевірки, яку призначено оскаржуваним наказом щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2013 року по 30 вересня 2015 року та предмет перевірок, за наслідками яких складено акти перевірки від 10 листопада 2014 року №7138/17-2/2466002815 та від 6 травня 2016 року №2243/13-05/2466002815 в частині періоду з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року є тотожними, а відтак оскаржуваний наказ прийнятий всупереч положенням абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, а тому не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єкта владних повноважень, які визначені частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає скасуванню.
У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У лютому 2017 року від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу. Позивач стверджує, що судові рішення є аргументованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, просить відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ухвалою від 7 жовтня 2015 року по справі № 295/14633/15-к призначив позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладання трудовог