ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №814/2158/16
адміністративне провадження №К/9901/33277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року у складі судді Марича Є.В.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у складі суддів Запорожана Д. В., Романішина В. Л., Шляхтицького О. І.
у справі № 814/2158/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
21 жовтня 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, платник податків, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 вересня 2016 року № 0002961405, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 707 грн 80 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
16 березня 2017 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення внаслідок відсутності у діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі також - Закон № 265/95-ВР) та правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі статті 20 цього Закону.
07 серпня 2017 року податковим органом подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій та доводить наявність складу правопорушення, посилаючись на те, що фізична особа-підприємець не здійснювала облік товарних запасів у Книзі обліку доходів та витрат, натомість під час перевірки вибірково зафіксовано фактичні залишки товарних запасів. У зв'язку із зазначеним податковий орган просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
08 серпня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу. Справа № 814/2158/16 фактично з Миколаївського окружного адміністративного суду не витребовувалася.
03 березня 2018 року матеріали касаційної скарги № К/9901/33277/18 передано до Верховного Суду.
07 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги № К/9901/33277/18 прийнято до провадження та витребувано з Миколаївського окружного адміністративного суду справу № 814/2158/16.
20 березня 2018 року справа № 814/2158/16 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до вимог статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
За змістом частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 16 вересня 2016 року о 15 год. 35 хв. посадовими особами проведена фактична перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт № 020/14/23/14/НОМЕР_2 (далі - акт перевірки).
29 вересня 2016 року заступником начальника податкового органу на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 707 грн 80 коп. на підставі статті 20 цього Закону.
Склад правопорушення за висновком податкового органу полягає у не веденні Підприємцем у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 2 853 грн 90 коп.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснюва