ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року
м. Київ
справа № 922/755/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",
представник позивача - Колесник К.А., адвокат (договір від 13.06.2018 № 40061302, ордер від 26.02.2019 № 000194, свідоцтво від 23.12.2015 № 1963),
відповідач-1 - публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз",
представник відповідача-1 - Богдан С.В., адвокат (довіреність від 28.12.2018 № 007.1Др-198-1218, свідоцтво від 06.02.2018 № 000927),
відповідач-2 - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник відповідача-2 - Лисенко В.О., адвокат (довіреність від 26.10.2018 № 14-207, свідоцтво від 26.05.2010 № 3420),
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2018 (головуючий суддя Калініченко Н.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 (головуючий Бородіна Л.І., судді: Здоровко Л.М. і Лакіза В.В.)
у справі № 922/755/18
за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - Підприємство)
до: 1) публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - Товариство);
2) публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія),
про зобов'язання відновити газопостачання.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства та Компанії про зобов'язання Товариства відновити постачання природного газу на котельню по вул. Академіка Проскури, 12 у м. Харкові, що експлуатується Підприємством.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що припинення постачання природного газу на котельню по вул. Академіка Проскури, 12 у м. Харкові було здійснено з порушенням Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 № 1687 (далі - Порядок).
Рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2018 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Товариство відновити постачання природного газу на котельню по вул. Академіка Проскури, 12 у м. Харкові, що експлуатує Підприємство.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- Товариство не повідомило Підприємство та орган місцевої виконавчої влади або орган місцевого самоврядування про конкретні дати та час здійснення ним припинення газопостачання. Таким чином, Товариством не було дотримано вимог нормативної документації, що визначає порядок обмеження/припинення природного газу;
- на Компанію покладений обов'язок видати номінацію теплогенеруючим та теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону, водночас невидача номінації Компанією безпосередньо не впливає на оцінку правомірності дій Товариства з відключення природного газу на об'єкті Підприємства;
- припинення газопостачання призвело до припинення постачання теплової енергії та надання послуг з теплопостачання частині споживачів Київського району міста Харкова;
- Підприємство мало отримувати природний газ на підставі укладених між ним та Компанією договорів та вимог чинного законодавства з ресурсу Компанії з оформленням фактично спожитих обсягів актами приймання-передачі, а дії Підприємства щодо споживання природного газу у березні 2018 року не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 змінено рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2018. Виключено з мотивувальної частини оскаржуваного рішення абзац такого змісту: "Враховуючи той факт, що між Підприємством та Компанією існують договірні відносини з визначеним обсягом постачання, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р, дії Підприємства щодо споживання природного газу в березні 2018 року не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу". В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2018 залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що питання правомірності чи неправомірності дій (бездіяльності) Підприємства щодо відбору/невідбору природного газу у березні 2016 року можуть бути предметом окремого позову з дослідженням обставин щодо обумовлених сторонами об'ємів та фактично спожитих обсягів природного газу у спірний період між відповідними сторонами та не впливають на оцінку дій Товариства з відключення природного газу на об'єкті Підприємства, а, отже, суд першої інстанції при прийнятті рішення вийшов за межі предмета дослідження щодо спору, який виник між сторонами у даній справі.
Не погоджуючись з мотивувальними частинами рішень судів попередніх інстанцій, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити мотивувальні частини оскаржуваних рішень, а саме виключити з мотивувальної частини: рішення господарського суду Харківської області від 04.07.2018 абзац такого змісту: "Отже, з урахуванням наявності укладених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 договорів № 1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017, № 1187/1718-БО-32 від 21.09.2017, № 1188/1718-КП-32 від 21.09.2017, № 1189/1718-РО-32 від 21.09.2017, № 2009/1718-ЕЕ від 27.09.2017 та в умовах дії розпорядження від 04.10.2017 № 720-р протягом березня 2018 року Підприємство мало отримувати природний газ з ресурсу другого відповідача з оформленням фактично спожитих обсягів актами приймання-передачі"; постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 абзац такого змісту: "Здійснивши аналіз вимог чинного законодавства, суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, який є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, встановив на підставі яких нормативних актів та договорів позивач отримує природний газ від Компанії та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у Підприємства права отримувати природний газ на підставі укладених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187, договорів від 21.09.2017 та від 27.09.2017 постачання природного газу № 1186/1718-ТЕ-32, № 1187/1718-БО-32, № 1189/1718-РО-32, № 1188/1718-КП-32, № 2009/1718-ЕЕ та розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р з оформленням відповідних актів приймання передачі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі №904/8963/17".
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- споживання природного газу з газорозподільної системи можливе при виконанні певних умов, однією з яких є наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період, а у разі її відсутності оператор газорозподільної системи зобов'язаний обмежити/припинити відбір газу;
- право Підприємства на придбання природного газу у Компанії не є абсолютним, а обмежено рядом істотних умов. Так, умовами договору купівлі-продажу газу прямо встановлено обов'язок Компанії не виділяти номінацію у разі порушення Підприємством пункту 12 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 (далі - Положення);
- обов'язок Підприємства припинити споживання природного газу за умови відсутності підтвердженого обсягу споживання;
- у зв'язку з наявністю заборгованості за спожитий у минулі періоди природний газ Компанія не мала правових підстав підтверджувати Підприємству планові обсяги природного газу на березень 2018 року та, відповідно, не здійснювала постачання природного газу позивачу в березні 2018 року.
Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 21.09.2017 Компанією (постачальником) та Підприємством (споживачем) укладені договори постачання природного газу № 1186/1718-ТЕ-32, № 1187/1718-БО-32, № 1189/1718-РО-32 , № 1188/1718-КП-32, за умовами яких природний газ, що поставляється за цими договорами, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню; для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями; для релігійних організацій (крім обсягів, що використовується для провадження їх виробничо-комерційної діяльності); виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами.
Відповідно до пунктів 2.1 вказаних договорів визначений орієнтований обсяг природного газу, який постачальник передає споживачеві з 01.10.2017 по 31.03.2018, у тому числі по місяцях, з визначенням тис. куб.м.
Також 27.09.2017 між тими ж сторонами укладений договір № 2009/1718-ЕЕ (далі - Договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовуються споживачем виключно для виробництва електричної енергії.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 32 000 тис. куб. м, з визначенням кількості газу по кожному місяцю.