ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №807/782/17
адміністративне провадження №К/9901/51379/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області
на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 (суддя Рейті С.І.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (судді Курилець А.Р., Кушнерик М.П., Міцкула О.І.)
у справі № 807/782/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К»
до Головного управління ДФС у Закарпатській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (далі - позивач, ТОВ «СІО-К») звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 № 0000011201.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційну скаргу податковий орган обґрунтовує тим, що судами не надано належної оцінки тому, що однією з умов бюджетного відшкодування є вимога щодо фактичної сплати податку отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітних періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. В той час як операції із зарахування зустрічних вимог вважаються бартерними, оскільки не передбачають розрахунки коштами, а відтак кредиторська заборгованість, яка погашена у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей, не підлягає бюджетному відшкодуванню.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною Ужгородською ОДПІ камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «СІО-К» щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2016 року та законності нарахування бюджетного відшкодування за жовтень 2016 року, встановлено, що ТОВ «СІО-К» не надало платіжні доручення ТОВ «СІО-К» про оплату включених ТОВ «СІО-К» до бюджетного відшкодування 11082,00 грн. ПДВ по контрагенту Представництво «Біомак інж. Черни С.Р.О." за жовтень 2016 року. Перевіркою (акт перевірки від 22.12.2016 року № 89/12-00/22101670) встановлено, що ТОВ «СІО-К» в порушення підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищило на 11082,00 гривень суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за жовтень 2016 року.
Податковим повідомленням-рішенням Ужгородської ОДПІ від 28.12.2016 року № 002683704 зменшено на 11082,00 грн. суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та застосовано 5541,00 грн. штрафної санкції.
ТОВ «СІО-К» оскаржило в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Закарпатській області вищевказане податкове повідомлення-рішення та за результатами розгляду скарги, ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України провело документальну позапланову перевірку (акт перевірки від 01.03.2017 року № 4/12-01/22101670) та керуючись главою 4 Податкового кодексу України, скасувало податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 28.12.2016 року № 002683704 та прийняло податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 року № 0000011201 про зменшення на 11082,00 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2016 року та застосування 5541,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 14.03.2017 року № 0000011201, Державна фіскальна служба України залишила без розгляду скаргу ТОВ «СІО-К» та рішення про результати розгляду первинної скарги.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступних мотивів.
Судами встановлено, що 01.07.2015 між ТОВ «СІО-К» та представництвом «Біомак Інж. Черни С.Р.О.» укладено договір оренди нежитлового приміщення - частини першого поверху лісопильного цеху №1, загальною площею 262,10 кв.м., який розташований в с. Великий Березний, вул.Фізкультурна,11.
Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору, орендна плата протягом перших 12 місяців користування орендованим приміщенням складає еквівалент 200 Євро без ПДВ за один місяць.
Угодою № 2-2016 про внесення змін до договору оренди № 01/О від 01.07.2015 встановлено, що орендна плата складається із змінної та фіксованої частини, що сплачується за один розрахунковий період до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. Фіксована частина орендної плати визначена у твердій грошовій сумі в українських гривнях, що є еквівалентом 200 євро за один розрахунковий період по курсу НБУ на дату сплати. Змінна частина орендної плати визначається за погодженням сторонами у відповідній заяві орендаря та складається із таких елементів: компенсації частини вартості спожит