ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №820/11546/15
адміністративне провадження №К/9901/31118/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2016 року у складі суддів Присяжнюк О.В., Русанової В.Б., Курило Л.В.
у справі №820/11546/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 вересня 2015 року №0000802212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 376 078 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 250 719 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 125 359 грн, та №0000792212, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 288 814 грн, в тому числі за основним платежем на 231051 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 57763 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
01 березня 2016 року постановою Харківського окружного адміністративного суду позов Товариства залишено без задоволення з мотивів того, що при оцінці первинних документів, зокрема актів виконаних робіт, встановлено, що в них не вказано які саме роботи надані, в яких магазинах проводились ці дослідження, перелік осіб з якими проведено опитування, анкетування та інші докази зв'язку з господарською діяльністю Товариства та як саме збільшився попит на реалізовану продукцію.
31 травня 2016 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 вересня 2015 року №0000802212, №0000792212.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції здійснив висновок про протиправність податкових повідомлень-рішень, оскільки дослідив та оцінив надані Товариством звіти про надання маркетингових досліджень, звіти про визнання об'ємів продажу, динаміки продажу саме продукції позивача, які за позицією цього суду підтверджують отримання позивачем маркетингових послуг від своїх контрагентів, а відтак формування податкового кредиту шляхом віднесення до нього сум податку на додану вартість сплаченого в ціні послуг та понесення Товариством витрат у зв'язку з придбанням послуг, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток є правомірним.
01 березня 2018 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції залишити в силі. Доводи касаційної скарги відтворюють позицію суду першої інстанції, викладену в постанові.
03 липня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків скарги на виконання вимог ухвали цього суду від 25 травня 2017 року та витребувано справу №820/11546/15 з суду першої інстанції.
04 жовтня 2017 року справа №820/11546/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
01 березня 2018 року справа №820/11546/15 та матеріали касаційного провадження № К/9901/31118/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» взято на податковий облік та перебуває на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складений акт №222/20-33-22-01-07/30237049 від 07 вересня 2015 року (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення Товариством пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати на загальну суму 1 253 594 грн (2013 рік - 540 396 грн, 2014 рік - 713 198 грн), що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 231051 грн (2013 рік - 102 675 грн, 2014 рік - 128 376 грн) та порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 250 719 грн, що призвело до заниження у 2013-2014 роках податку на додану вартість у загальному розмірі 250 719 грн.
22 вересня 2015 року на підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняті податкові повідомлення-рішення №0000802212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 376 078 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 250 719 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 125 359 грн, та №0000792212, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 288 814 грн, в тому числі за основним платежем на 231051 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 57763 грн.
Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом висновком про те, що Товариством включено до складу витрат маркетингові послуги на загальну суму 1 253 594,16 грн (2013 рік - 540 395,83 грн, 2014 рік - 713 198,33 грн), отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» на суму 35 883, 33 грн (2013 рік - 23 848,33 грн, 2014 рік - 12 035,00 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет» на суму 668 962, 50 грн (2013 рік - 365 975,00 грн, 2014 рік - 302 987,50 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «Восторг» на суму 42 339, 17 грн (2013 рік - 24 149,17 грн, 2014 рік - 18 190 грн); Приватного підприємства «Орім» на суму 287 466, 67 грн (2014 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Модерн» на суму 27 266, 67 грн (2013 рік - 1891, 67 грн, 2014 рік - 25 375 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» на суму 87 758 грн (2013 рік - 76 543,33 грн, 2014 рік - 11215 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокфор Маркет» на суму 2 830 грн. (2013 рік - 1 817, 50 грн, 2014 рік 1012, 50 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмаркет» на суму 23 045, 83 грн. (2013 рік - 11 670, 83 грн, 2014 рік - 11 375,00 грн); Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікон-Трейд» на суму 16 666,67 грн (2013 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектплюс» на суму 8 333, 33 грн (2014 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Група рітейлу України» на суму 4 375 грн. (2014 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратон» на суму 5 000 грн. (2014 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2» на суму 5 833, 33 грн. (2013 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз супермаркетів Харкова» на суму 25 833, 33 грн. (2014 рік); Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП Нова торгівельна мережа» на суму 12 000 грн. (2013 рік) та до складу податкового кредиту у 2013-2014 роках суму ПДВ по вищевказаним підприємствам у загальному розмірі 250 718, 84 грн з вартості придбаних маркетингових послуг без підтверджуючих документів.
Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності чи недоведеності факту отримання маркетингових послуг.
Суд здійснюючи касаційний перегляд висновується на такому.
В основу збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, податковим органом спірними податковими повідомленнями-рішеннями покладені відповідно норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу, аналіз яких зумовлює висновок про те, що витрати для цілей формування податкового кредиту та витрати для цілей формування об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належними і допустимими первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентами, і є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Висновок про реальність господарських операцій у цій справі зроблено судами попередніх інстанцій по різному.
Суд першої інстанції за наслідком дослідження первинних документів та оцінки їх відповідності вимогам визначеним Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дійшов