ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №814/3534/14
адміністративне провадження №К/9901/27106/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у складі судді Єнтіної А.П.
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у складі суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В., Крусяна А.В.
у справі № 814/3534/14
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
20 листопада 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі підприємець, позивач у справі) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток, про застосування штрафної санкції, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску, вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
28 січня 2015 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0057741703 від 4 листопада 2014 року. Суд зазначив, що порушено вимоги Податкового кодексу України, які полягають у включенні до складу витрат, не підтверджених документально, та витрат по придбанню товарів, що не призначаються до використання у господарській діяльності.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкову вимогу в частині визначення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012-2013 роки на суму 29 399,7 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску в частині нарахування на суму 2783,75 грн, податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання за 2012 рік на суму 43,46 грн, податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн в повному обсязі.
У червні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року вже скасована постановою Одеського апеляційного адміністративного суду, перегляду касаційним судом підлягає постанова суду апеляційної інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 3030/173/НОМЕР_1, яким встановлені порушення позивачем:
- пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2012 року у розмірі 6 072,36 грн,
- пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо не включення до сум доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям за надані послуги та придбаний товар на протязі 3 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року,
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 11 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підпункту 4.1.1 пункту 4.1, підпункту 4.3.1 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого занижена сума єдиного внеску на загальну суму - 69 987,21 грн, в тому числі за 2012 рік - 66 862,78 грн, за 2013 рік - 3 124,43 грн.
До таких висновків податковий орган прийшов внаслідок встановлення завищення позивачем витрат за 2012 рік та включення до їх складу витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю позивача на загальну суму 35 720 грн., невірним розрахунком бази оподаткування для сплати єдиного внеску за 2012-2013 роки, невключення сум доходу, виплаченого на користь фізичних осіб-підприємців за надані послуги та придбаний товар протягом 2012-2013 років до податкових розрахунків суми доходу (ф.1-ДФ) та ненаданні останніх до податкового органу.
На підставі акта перевірки відповідачем прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2014 року № 0057701703 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 9 108,54 грн., в тому числі за основним платежем 6 072,36 грн. та штрафними санкціями 3 036,18 грн.,
- податкове повідомлення-рішення від 04 листопада 2014 року № 0057741703 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн.,
- рішення № 0057781703 від 04 листопада 2014 року про застосування штрафних санкцій за