ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №813/3242/17
адміністративне провадження №К/9901/25163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 (судді Богаченко С.І., Мікула О.І., Старунський Д.М.)
у справі № 813/3242/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої компанії «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе»
до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправними і скасування вимоги про сплату недоїмки та рішення про застосування штрафних санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе» (далі - позивач, ТОВ «ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Львівське управління Офісу ВПП ДФС), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 20 липня 2017 року № 0007024814 № Ю в частині сплати 6004,26 грн боргу, а також рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 липня 2017 року № 007014814 в сумі 13 300,04 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 813/3242/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправними і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 липня 2017 року № 0007024814 № Ю в частині сплати 6004,26 грн боргу та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 липня 2017 року № 0007014814 в частині 3002,13 грн штрафних санкцій та прийнято у цій частині нову постанову, якою позов в цій частині задоволено. Визнано протиправним та скасовано вимогу Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 20 липня 2017 року № 0007024814 № Ю в частині сплати 6004,26 грн боргу та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 липня 2017 року № 0007014814 в частині 3002,13 грн штрафних санкцій. В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі № 813/3242/17 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2017.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу ( списку) робітників підприємства, однак на них в повній мірі розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства. Відповідач зазначає, що пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» визначено, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідач в касаційній скарзі посилається на положення підпунктів 2.1.8, 2.3.4 пункту 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 27.01.2004 № 114/8713 оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами між підприємствами про надання робочої сили (безробітним за виконання громадських робіт, учням та студентам, які проходять виробничу практику на підприємстві чи залучені на тимчасову роботу на період канікул).
Позивач у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ТВК «Перша приватна броварня «Для людей - як для себе!» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07 липня 2017 року №121/28-10-48-14/31978272.
Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог, зокрема, пунктів 1, 4 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження нарахування та утримання єдиного внеску в розмірі 26600,04 грн.
Такі висновки обґрунтовані тим, що позивачем занижено розмір єдиного внеску на суму 26600,04 грн, з них на 6004,26 грн з виплат за проживання в гуртожитку учням, які проходили виробничу практику на підприємстві, оскільки такі виплати є базою нарахування єдиного внеску.
На підставі вказаного вище акта перевірки Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 липня 2017 року № 0007024814 № Ю у сумі 26600,04 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 липня 2017 року № 007014814 у сумі 13300, 02 грн, які за результатами адміністративного оскарження були залишені без змін.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що оплата за проживання у гуртожит