ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
Київ
справа №607/12397/16-а
адміністративне провадження №К/9901/15377/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - управління ПФУ) на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2017 року (суддя Братасюк В.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (судді Коваль Р.Й., Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо невключення до складу заробітної плати, з якої їй призначено пенсію, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації; зобов'язати управління ПФУ провести перерахунок і виплату пенсії з урахуванням вказаних видів виплат, згідно з довідкою про заробітну плату, якою передбачені складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ) з яких сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 01 лютого 2011 року.
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2011 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до статті 371 Закону № 3723-ХІІ.
19 вересня 2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії як державному службовцю з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.
Управління ПФУ листом від 23 вересня 2016 року № 397/К-11 відмовило у здійсненні такого перерахунку.
Позивачка, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови в задоволенні її вимог, звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 21 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01 лютого 2011 року по 01 травня 2016 року залишив без розгляду у зв'язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду.
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області постановою від 21 березня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправною відмову управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області та зобов'язав управління ПФУ з 02 травня 2016 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 81 % заробітної плати згідно з довідкою з урахуванням включених до довідки Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області «інших виплат», з яких сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди виходили із того, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із каса