ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №815/143/17
адміністративне провадження №К/9901/38523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2017 (головуючий суддя - Стеценко О.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді - Шевчук О.А., Федусик А.Г.)
у справі 815/143/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ирбис-Авто»
до Одеської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ирбис-Авто» (далі - Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2016 № 500060702/2016/000149/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували товар та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість Митниця в порушення норм МК України безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару, імпортованого позивачем.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 14.04.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов Товариства задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2016 № 500060702/2016/000149/2.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Митниці.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначило, що судові рішення є законними та обґрунтованими, натомість доводи Митниці є безпідставними та не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу без задоволення.
15.03.2018 справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 11.10.2016 з метою здійснення митного оформлення товарів (гальмівні диски: Торговельна марка: Beral. Виробник: «Federal - Mogul Global Aftermarket Emea BVBA». Країна виробництва: Китай (CN)) Товариство подало до митного органу митну декларацію № 500060702/2016/014150».
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці разом із митною декларацією наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 23/К-UKRAINE від 01.07.2010 з доповненнями; інвойс № 3000103266 ВІД 26.08.2016; коносамент № SZZY16080155 від 25.09.2016; пакувальний лист від 05.07.2016; довідку про транспортні витрати № 10/10 ВІД 10.10.2016; прайс-лист б/н від 20.06.2016, пакувальний лист № DW16110 від 26.08.2016; наряд № 3684 від 07.10.2016; лист вантажовласника б/н від 02.09.2016; платіжне доручення № 4220 від 10.10.2016.
Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами статті 53 МК України відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.
З огляду на неподання Товариством додаткових документів, витребуваних Митницею, відповідач на підставі частини першої статті 55 МК України відмовив у митному оформленні (випуску) товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2016 № 500060702/2016/000149/2, відповідно до якого митна вартість товару № 1 визначена за резервним методом на рівні 2,2409 євро за кг нетто (МД № 807100000/2016/033369 від 29.08.2016), а товару № 2 - за ціною подібних (аналогічних) товарів на рівні 1,8022 євро за кг нетто (МД № 807100000/2016/025460 від 07.07.2016).
Відповідно до вимог розділу X МК України імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій.
У подальшому в порядку, визначеному частиною восьмою статті 55 МК України, декларант звернувся до Митниці із заявою від 03.11.2016 № 69/11 про визначення заявленої митної вартості поставленого товару та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості, проте відповідач відмовив у задоволенні такої заяви, про що повідомив листом від 14.11.2016 № 4064/10/15-70-61.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.