ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/23062/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Новака А.А.,
відповідачів - 1 -Каракоці О.Г.,
- 2 - не з'явився,
прокуратури - Савицької О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва,
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Курдельчук І.Д.)
від 17.07.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Жук Г.А., судді - Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)
від 21.12.2018,
за позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України,
до 1) публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк",
2) українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" в особі Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату,
про визнання недійсним договору іпотеки,
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2017 року заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 16.01.2008 між Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом (заставодавець) і закритим акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (іпотекодержатель).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір іпотеки від 16.01.2008 укладений з порушенням ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст. 14 Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а тому є недійсним згідно з ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018, у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском позовної давності.
17.01.2019 заступник прокурора міста Києва подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2018, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Підставами для скасування постановлених у справі судових рішень заступник прокурора зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права - ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України та порушення норм процесуального права - ст. ст. 13, 73, 86 ГПК України. Вказує на надання доводам банку переваг порівняно з доводами прокурора та Міністерства інфраструктури України, що є порушенням ст. 13 ГПК України. Стверджує, що позивачу про порушення, які допущені при укладенні спірного договору, стало відомо у вересні 2017 року під час листування з прокуратурою Донецької області. Зазначає, що прокуророві не було відомо про викладені у позові порушення інтересів держави до внесення у вересні 2017 року відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та отримання оригіналів документів в ході слідчих дій. Вважає, що Міністерство транспорту та зв'язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України) не були сторонами спірного договору іпотеки, а Донецький обласний державний автомобільний навчальний комбінат не звертався до Міністерства за отриманням згоди на укладення цього договору, не повідомляв про передачу державного майна в іпотеку ні Міністерству, ні прокурору. Зазначає про безпідставність посилання судів на передавальний акт, адже в ньому не було вказано спірний договір. Отже, ні Міністерством, ні прокурором не було пропущено позовну давність. Посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 06.06.2018 у справі № 372/1387/13-ц.
У поясненнях на касаційну скаргу Міністерство інфраструктури України просить касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити. Оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника прокурора Донецької області задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судами, 16.01.2008 між Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом (покупець) і ТОВ "Олімп" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу двоповерхового будинку, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Гнатенко В.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 208, за умовами якого продавець зобов'язується передати майно (двоповерховий будинок) у власність покупцю, а покупець - прийняти майно (двоповерховий будинок) та сплатити за нього обумовлену грошову суму.
У п. 1.2 договору купівлі-продажу визначено, що продається двоповерховий будинок, розташований в м. Дружківка, Донецької обл. по вул. Тверська, 7, та має такі характеристики: загальна площа - 698,4 кв.м. Двоповерховий будинок розташований на земельній ділянці, яка є власністю Дружківської міської ради та яка знаходиться у користуванні продавця згідно з договором оренди земельної ділянки.
Двоповерховий будинок належить продавцю на праві власності та був отриманий відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Дружківської міської ради від 07.10.2004 на підставі рішення № 947 від 06.10.2004 та зареєстрованого в Дружківському міському бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 № 196, кн. 2 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Дружківського міського бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 за № 4771387 згідно з витягом № 4984552, наданим Дружківським міським бюро технічної інвентаризації від 07.10.2004 (п. 1.3 договору купівлі-продажу).
Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу встановлено, що за домовленістю сторін продаж двоповерхового будинку вчиняється за 303 000,00 грн, що на момент укладення договору купівлі-продажу за середнім курсом продажу доларів США приватним особам комерційними банками України міста Дружківка, Донецької обл, є еквівалентом суми 60 000,00 доларів США, в тому числі ПДВ у сумі 50 500,00 грн, які будуть перераховані на рахунок продавця № 26004001000017 у ТОВ "Український Фінансовий світ", МФО 37777, ОКПО 24644481, свідоцтво № 07301027, інн. 246444805620, протягом трьох банківських днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
16.01.2008 між ПриватБанком (правонаступником якого є відповідач-1 (банк) та Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом (позичальник) було укладено кредитний договір № 01-ИП/08, за умовами якого: вид кредиту - терміновий кредит (пункт А.1 кредитного договору); ліміт кредитного договору - 51 000,00 доларів США для оплати за придбання нерухомості - нежитлової двоповерхової будівлі за адресою м. Дружківка, Донецької обл., вул. Тверська, 7 згідно з договором купівлі-продажу від 16.01.2008.
У пп. 2.2.12 розділу 2 кредитного договору № 01-ИП/08 встановлено, що позичальник зобов'язується, зокрема, належним чином оформити договір іпотеки в забезпечення виконання за цим договором.
На виконання умов кредитного правочину, 16.01.2008 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (іпотекодержатель) та Донецьким обласним державним автомобільним навчальним комбінатом (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, предметом якого є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, яке зазначено в п. 7 договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань Горлівської автомобільної школи Донецького обласного державного автомобільного навчального комбінату (позичальник) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця.
Відповідно до п. 2 договору іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору, з: повернення кредиту у сумі 51 000,00 доларів США, що надається у формі строкового кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту у термін(и) 16.01.2018; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,6 % річних починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в даному пункті, то останньою датою погашення процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту; сплати процентів за користування кредитом у разі несвоєчасного погашення кредиту у розмірі 30% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, - у дату сплати процентів, якою є 25-е число кожного поточного місяця. Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, яка відрізняється від вказаної в цьому пункті, то останньою датою погашення таких процентів, нарахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту; сплати винагороди за відкриття позичкового рахунку в розмірі 250,00 грн в день укладання кредитного договору; сплати винагороди за управління фінансовим інструментом у розмірі 2% від суми кредиту; сплати винагороди за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% щомісячно від суми встановленого кредитного ліміту, виданому на цілі, відмінні від сплати платежів страховок, в поточну дату сплати відсотків; сплати пені, у порядку та розмірі, визначених п. 5.1 кредитного договору; сплати штрафу в розмірі 2% від суми отриманого кредиту, за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених підпунктами 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 7.1 кредитного договору; сплати штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням.
Згідно з п. 7 договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язань за договором іпотеки, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - двоповерховий будинок, розташований в м. Дружківка, Донецької обл., вул. Тверська, 7, загальна площа - 698,4 кв.м. Право власності на нерухоме майно підтверджено договором купівлі-продажу; предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку, як окремий виділений в натурі об'єкт права власності. Нерухоме майно, зазначене в цьому пункті, передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, а саме: комунікації та мережі (електричні, вентиляційні, водовід та ін.), устаткування та інші приналежності та невід'ємні частини предмету іпотеки. Цільове призначення предмету іпотеки: нежиле приміщення.
За п. 8 договору іпотеки предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, власником якої є Дружківська міська рада та яка передана в оренду ТОВ "Олімп" згідно з договором оренди земельної ділянки від 14.01.2005 № б/н. Строк оренди відповідно до вказаного договору становить 50 років. Цільове призначення земельної ділянки - обслуговування території виробничого приміщення. Земельна ділянка розташована за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вул. Тверська, 7. На використання іпотекодавцем земельної ділянки або її частини обмежень (обтяжень) не встановлено.
Відповідно до п. 12 вказаного договору вартість предмету іпотеки складає 303 000,00 грн.
У п. 30 договору сторони погодили термін дії цього договору іпотеки - до повного виконання позичальником та іпотекодержателем зобов'язань за кредитним договором та всіма додатковими угодами до нього.
16.01.2008 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зареєстровані обтяження - іпотека двоповерховий будинок, загальною площею - 698,4 кв.м; м. Дружківка, Донецької обл., вул. Тверська, 7, номер РПВН 4771387, номер обтяження 6408114, розмір основного зобов'язання 51 000,00 дол США з датою повернення 16.01.2018.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 7 ст. 179 ГК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє (ч. 3 ст. 207 ГК України).
Статтею 215 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам