1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа №553/926/17

адміністративне провадження №К/9901/18602/18, К/9901/18604/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області (далі - ГУ ПФУ) та Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - управління ПФУ) на постанову Ленінського районного суду міста Полтави від 30 червня 2017 року (суддя Кононенко С.Д.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року (судді Перцова Т.С., Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ, управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при ГУ ПФУ (далі - Комісія) від 31 січня 2017 року № 304 про відмову в підтвердженні позивачу стажу, передбаченого пунктом «з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - рішення Комісії; Закон № 1788-ХІІ відповідно);

- зобов'язати Комісію прийняти рішення про підтвердження позивачу стажу роботи, передбаченого пунктом «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ з 24 лютого 1983 року по 21 травня 2000 року;

- скасувати рішення управління ПФУ від 14 лютого 2017 року № 52 про відмову в призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (далі - рішення управління ПФУ);

- зобов'язати управління ПФУ призначити позивачу пенсію відповідно до пункту «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, починаючи з 04 листопада 2016 року - дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, як це передбачено статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Ленінський районний суд міста Полтави постановою від 30 червня 2017 року позов задовольнив частково. Скасував рішення Комісії. Зобов'язав Комісію в тижневий термін прийняти рішення про підтвердження ОСОБА_1 стажу роботи, передбаченого пунктом «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, за період з 24 лютого 1983 року по 21 травня 2000 року. Скасував рішення управління ПФУ. Зобов'язав управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, починаючи з 04 листопада 2016 року в тижневий термін після отримання рішення Комісії, винесеного на виконання цієї постанови.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Ухвалюючи такі рішення, суди виходили із того, що матеріалами справи підтверджено те, що позивач працював водієм міського пасажирського транспорту (автобусу) в нині ліквідованих без правонаступника Полтавському АТП-16012, Полтавському АТП-21720, Полтавському АТП-15327 в період з 24 лютого 1983 року по 21 травня 2000 року. Ці факти, серед іншого, підтверджуються письмовими свідченнями ОСОБА_2, який працював начальником автоколони № 1 АТП-15327 з 14 червня 1990 року по 15 грудня 2003 року, та поясненнями в судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали разом з позивачем. При цьому відповідачі не надали суду жодних доказів про роботу ОСОБА_1 на позаміських маршрутах. Суди відхилили посилання у рішенні Комісії, як на підставу для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, на спільний лист корпорації «Укравтотранс» і Мінсоцзабезпечення України від 25 березня 1992 року, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Отже, суди дійшли висновку, що наявними у спра

................
Перейти до повного тексту