ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 березня 2019 року
справа №806/764/15
адміністративне провадження №К/9901/28563/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Житомирській області
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у складі суддів Моніча Б.С., Жизневської А.В., Котік Т.С.
у справі № 806/764/15
за позовом Командитного товариства «Гермес»
до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
25 лютого 2015 року Командитне товариство «Гермес» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання нечинними і скасування податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2014 року №0011462200, №0011482200, № 0011492200 та №0011502200 та від 25 листопада 2014 року №0014182200 і №0014172200, з мотивів безпідставності їх прийняття.
22 червня 2015 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено частково, визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення - рішення податкового органу від 05 вересня 2014 року за №№ 0011462200, 0011482200, 0011492200 та від 25 листопада 2014 року за №0014182200. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
23 листопада 2015 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу №0011502200 від 05 вересня 2014 року та №00144172200 від 25 листопада 2014 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
30 вересня 2016 року відповідачем подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
10 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення її недоліків на виконання ухвали цього суду від 03 жовтня 2016 року та витребувано справу № 806/764/15 з Житомирського окружного адміністративного суду.
24 листопада 2016 року справа №806/764/15 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.
23 лютого 2018 року справа №806/764/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/28563/18 передана до Верховного Суду.
Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу не надавались, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги о суті.
Розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за кодом 32183446, перебуває на обліку податкового органу з 08 квітня 2003 року, є платником податку на додану вартість з 15 квітня 2003 року, основним видом господарської діяльності якого є оптова торгівля паливом.
У липні - серпні 2014 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку Командитного товариства "Гермес" Яриновського Р.Л. з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року результати якого викладені в акті перевірки від 08 серпня 2014 року № 1134/22-00/32183446 (далі - акт перевірки від 08 серпня 2014 року).
05 вересня 2014 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки від 08 серпня 2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням - рішенням № 0011462200 збільшено Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32152,00 грн, за порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 8038,00 грн на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Податковим повідомленням-рішенням №0011492200 зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 4059,00 грн з тих самих правових підстав, що і податкове повідомлення - рішення № 0011462200.
Податковим повідомленням - рішенням № 0011482200 зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 71031,00 грн за 2-4 квартали 2011 року з посиланням на порушення платником податку положень пунктів 135.2, 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням - рішенням № 0011502200 збільшення суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 14133,00 грн за порушення пунктів 241.1, 241.2 статті 241, пункту 249.1 статті 249 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3703,00 грн.
25 листопада 2014 року керівником податкового органу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі Рішенням Головного управління Міндоходів у Житомирській області «Про результати розгляду первинної скарги» від 11 листопада 2014 року № 15400/Я-С/10-205, прийнятого за результатами адміністративного оскарження, прийняті податкові повідомлення - рішення.
Податковим повідомленням - рішенням № 0014172200 збільшено суму грошового зобов'язання Товариства за екологічним податком на 3534,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями застосованими на підставі абзацу четвертого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням - рішенням № 0014182200 позивачу збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток /доходи/ приватних підприємств на 32113,00 грн, у тому числі за основним платежем на 25690,00 грн за порушення пунктів 135.2, 135.4 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6423,00 грн на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 05 вересня 2014 року № 0011462200, № 0011482200, № 0011492200 та від 25 листопада 2014 року №0014182200.
Податковим органом висновки про заниження, відображених у рядку 02 Декларації "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року на загальну суму 72974,00 грн, завищення повноти витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року на загальну суму 180 509,00 грн, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 71031,00 грн та заниження податку на прибуток на загальну суму 43 871,00 грн, заниження податкових зобов'язань на суму 40 545,00 грн, завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 4059,00 грн та заниження податку на додану вартість у сумі 486,00 грн доводяться низкою наступних порушень.
При співставленні доходу, отриманого Товариством від реалізації дизельного палива покупцям, із собівартістю придбаного та реалізованого палива з урахуванням залишків нереалізованих паливно-мастильних матеріалів встановлено розбіжності, що призвели до заниження доходу, сума торгової націнки відповідно до видаткових накладних більша ніж та, що відображена в доходах на загальну суму 72974,00 грн.
При співставленні документів з обліковими регістрами Товариства та податковою звітністю з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року та за 2012 рік встановлено, що частина витрат у розмірі 162751,00 грн, понесених Товариством при здійсненні операцій придбання ПММ у постачальників (понесення витрат) та його реалізації покупцям (отримання доходу), не приймали участі у формуванні ціни реалізованого дизельного палива, внаслідок чого собівартість реалізованих ПММ та відповідно доходів була різною, оскільки вказані витрати віднесено позивачем до складу інших витрат (загальновиробничих та витрат на збут).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що не отримання Товариством доходів за цими операціями доводить відсутність підстав для віднесення витрат за результатами перевірки на збільшення собівартості реалізованої продукції.
Такий висновок судами попередніх інстанцій о