ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №826/17341/14
адміністративне провадження №К/9901/5574/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Калініна О.С.,
представника позивача - Богачук С.В.,
представника відповідача - Івахненко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 (головуючий суддя - Шелест С.Б., судді - Пилипенко О.Є., Романчук О.М.)
у справі № 826/17341/14
за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Миргородська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - Товариство), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути заборгованість у розмірі 14 027 982,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог Миргородська ОДПІ зазначила, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 14 027 982,45 грн. з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, нафти та газового конденсату. З огляду на те що вчинені Миргородською ОДПІ заходи по погашенню податкового боргу стосовно Товариства не призвели до сплати узгодженого податкового зобов'язання, позивач звернувся до суду.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 16.02.2015 адміністративний позов Миргородської ОДПІ задовольнив: стягнув із Товариства податкову заборгованість у розмірі 14 027 982,45 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що грошове зобов'язання з рентної плати є узгодженим у розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни.
Натомість Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.08.2015 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Миргородська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2015.
При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції надано неправильну оцінку обставинам справи, оскільки укладення договору про розстрочення податкового боргу не є достатнім доказом подальшого самостійного виконання податкових зобов'язань.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Миргородської ОДПІ.
Товариство подало заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначило, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, тому касаційну скаргу просило залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017; далі - КАС України) судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені положення статті 159 КАС України кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017).
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на 04 лютого 2015 року за Товариством обліковується податковий борг з рентної плати за користування надрами для видобування нафти та природного газу по Миргородській ОДПІ (головний офіс) у розмірі 3 338 069,03 грн., у тому числі 3 193 166,44 грн. - за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями та 144 902,59 грн. - пені; та з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, газового конденсату та природного газу по Миргородській ОДПІ (Шишацьке відділення) у розмірі 10 689 913,42 грн., у тому числі 10 560 327,20 грн. - за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями та 129 586,22 грн. - пені.
Вказана сума податкового боргу утворилась внаслідок несплати узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, визначеного Товариством у поданих ним податкових розрахунках, які наявні в матеріалах справи.
Миргородською ОДПІ (головним офісом) та Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ сформовано та направлено відповідачу податкові вимоги від 01.09.2014 №2249-25 та № 17943-16 відповідно. Вказані вимоги Товариство отримало 08.09.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Скасовуючи рішення с