ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №817/493/16
адміністративне провадження №К/9901/12558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Рівненській області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року (суддя - Гломб Ю.О.)
та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.)
у справі за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач, ГУ НП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.03.2016 №30 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на роботі на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з 02.03.2016, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 02.03.2016 по день постановлення судового рішення та моральної шкоди в сумі 10000,00грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Рівненській області від 02.03.2016 №30 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за п.5 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_2, заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Поновлено майора поліції ОСОБА_2 з 03.03.2016 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділу Дубенського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
Стягнуто з ГУ НП в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31556,76 грн.
Стягнуто з ГУ НП в Рівненській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року апеляційну скаргу ГУ НП в Рівненській області задоволено частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 р. в частині розміру стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу змінено.
Абзац четвертий резолютивної частини постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 р. викладено в такій редакції:
"Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31 350 грн."
В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ГУ НП в Рівненській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що суди, зокрема, при прийнятті рішення неправильно застосували у цій справі частину другу статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надавав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.
02.07.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про Національну поліцію" (Закон №580-VIII, набрав чинності 07 листопада 2015 року), яким утворено Національну поліцію України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Як визначено пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VІІІ, працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.