ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
м. Київ
справа №826/20141/14
адміністративне провадження №К/9901/42520/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року (головуючий суддя Парінов А.Б., судді Грибан І.О., Губська О.А.) у справі №826/20141/14 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Старокиївський банк», про визнання протиправними рішення бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1, Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - відповідач-2, Уповноважена особа), в якому просила, з урахуванням заяви про зміну предмету позову:
- визнати рішення відповідача-2 щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу №05/1081-2014 від 20 травня 2014 року та договору банківського рахунку №49081 від 20 травня 2014 року - протиправними та скасувати;
- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо не включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов'язати відповідача-2 включити позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та надати відповідну інформацію Фонду;
- зобов'язати відповідачів вжити заходи та здійснити дії щодо відшкодування позивачу коштів за вкладом за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» від 29 серпня 2014 року № 61 в частині щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу №05/1081-2014 від 20 травня 2014 року, договору банківського рахунку №49081 від 20 травня 2014 року, укладених між ОСОБА_2 та ПАТ «Старокиївський банк» та транзакцій протиправним та скасовано. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Старокиївський банк» за договором банківського рахунку №49081 від 20 травня 2014 року за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В іншій частині позову відмовлено.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що між ОСОБА_2, як клієнтом, та ПАТ «Старокиївський Банк», як банком, був укладений Договір банківського рахунку №49081 від 20 травня 2014 року, відповідно до умов якого банк відкриває банківський поточний рахунок клієнта в гривні.
Крім того, між ОСОБА_2, як вкладником, та ПАТ «Старокиївський Банк», як банком, був укладений Договір банківського вкладу №05/1081-2014 від 20 травня 2014 року, відповідно до умов якого банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок «Надійний» у гривні, а вкладник вносить на цей рахунок грошові кошти у сумі 190 000,00 грн., дата повернення вкладу - 20 червня 2014 року, процентна ставка - 15% річних.
На підтвердження внесення коштів на рахунок через касу банку згідно Договору вкладу №05/1081-2014, позивачем надано квитанцію з відміткою банку №17 від 20 травня 2014 року на суму 190 000,00 грн.
23 червня 2014 року грошові кошти у розмірі 190 000 грн. разом з відсотками в сумі 2342 грн. були перераховані на поточний рахунок позивача, що підтверджується банківською випискою від 11 вересня 2014 року.
17 червня 2014 року правлінням НБУ було прийнято постанову №365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський Банк» до категорії неплатоспроможних».
17 червня 2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський Банк», яким вирішено з 18 червня 2014 року розпочати процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18 червня 2014 року по 18 вересня 2014 року включно та призначити уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіну Л.О.
11 вересня 2014 року правлінням НБУ було прийнято постанову №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк».
17 вересня 2014 року виконавчою дирекцією ФГВФО було прийнято рішення №92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку ФГВФО коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18 вересня 2014 року та призначити уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіну Л.О. строком на 1 рік з 18 вересня 2014 року по 18 вересня 2015 року.
Наказом уповноваженої особи Фонду № 61 від 29 серпня 2014 року вирішено зупинити перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до наказу, та визнати нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу, в якому, зокрема, міститься інформація про договори, укладені між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем.
16 вересня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просила терміново видати з рахунку власні кошти у розмірі 192 342,00 грн., що розміщені у ПАТ «Старокиївський Банк».
Уповноваженою особою Пантіною Л.О. листом вих. №2494/09-02 від 17 вересня 2014 року повідомлено позивача, що правочини, в тому числі, договір рахунку від 20 травня 2014 року №49081 та договір вкладу від 20 травня 2014 року №05/1081-2014, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, визнані нікчемними відповідно до вимог частини 2 та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час укладення позивачем договорів рахунку та банківського вкладу із банком останній вже не міг виконувати взяті на себе зобов'язання щодо повернення коштів позивачу, при цьому готівкові кошти на рахунок позивача були внесені у післяопераційний час. Крім того, за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський банк» своїми повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди для інших осіб проводиться досудове розслідування. Наведене, на переконання суду, свідчить про обґрунтованість віднесення Уповноваженою особою згаданих вище договорів та транзакцій до нікчемних.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи вимоги адміністративного позову, апеляційний суд зазначив, що будь-які судові рішення, якими б встановлювались певні факти у кримінальному провадженні у межах спірних правовідносин відсутні. Наголошено на тому, що договори укладено банком з позивачем до запровадження тимчасової адміністрації, а кошти на рахунок внесено позивачем через касу банку. Разом з тим, суд дійшов висновку, що заявлені до Фонду позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіна Л.О. подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що висновки суду апеляційної інстанції стосовно відсутності судових рішень, якими б визнавався недійсним спірний правочин є помилковими, оскільки правочин у відповідності до приписів чинного законодавства вважається нікчемним з моменту його укладення, а не з моменту прийняття відповідного судового рішення. Зауважено, що договори укладались позивачем у період, коли постановою Правління НБУ від 12 травня 2014 року №275/БТ ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії проблемних. Також наголошено на нечіткості резолютивної частини судового рішення, оскільки остання не містить обов'язкових ідентифікуючих ознак вкладу позивача (номер рахунку, суму вкладу).
Позивач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови від 17 червня 2014 року № 365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних» на банківському рахунку ОСОБА_2 НОМЕР_1, відкритому відповідно до договору банківського рахунку №49081 від 20 травня 2014 року, перебувала сума у розмірі 192342 грн. Вказана сума була зарахована на вказаний рахунок 20 червня 2014 року у зв'язку із закінченням строку дії договору банківського вкладу від 20 травня 2014 року №05/1081-2014.
Кошти на депозитний рахунок позивача було зараховано 20 травня 2014 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення №365 «Про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних» та запровадження тимчасової адміністрації (до 17 червня 2014 року). Ці кошти відповідно до квитанції від 20 травня 2014 року №CASH 17 на рахунок було залучено позивачем через касу банку (а.с.12).
Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договорів банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:
1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови зді