ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №814/2522/16
адміністративне провадження №К/9901/18093/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/2522/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання нечинним наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: Джабурія О.В., головуючого судді -суддів: Вербицької Н.В., Крусяна А.В.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, в якому просив суд:
- визнати нечинним наказ начальника Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області Мороза Ю.Л. № 303 о/с від 07.11.2016 року в частині звільнення майора поліції, заступника начальника сектору Первомайського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_1 зі служби в поліції згідно п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів);
- поновити позивача на посаді заступника начальника сектору або на рівнозначну посаду в постійному штаті Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у відповідності до п.п.2, 3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію»;
- стягнути з Головного управління Національної поліції України у Миколаївській області середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.11.2016 року по дату фактичного поновлення на роботі.
2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 звільнили (у зв'язку зі скороченням штату) з порушенням встановленої процедури, не запропонувавши жодної посади з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, кваліфікації та досягнень у службовій діяльності.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 17 січня 2017 року Миколаївський окружний адміністративний суд вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 303 о/с від 07.11.2016 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 за п. 4 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Поновити майора поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 08.11.2016 року.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 08.11.2016 року по 17.01.2017 року у сумі 8034,71 гривень (вісім тисяч тридцять чотири гривні 71 коп.), без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 6109,84 гривень (шість тисяч сто дев'ять гривень 84 коп.).
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 6109,84 гривень підлягає негайному виконанню.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено виконання ним вимог Кодексу законів про працю України в частині запропонування ОСОБА_1 вакантних посад, які наявні в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області, та які він може займати відповідно до своєї кваліфікації, як і не надано доказів того, що позивач відмовився від запропонованих йому посад. Також, суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на висновок атестаційної комісії про службову невідповідність позивача, зазначивши, що оцінку такому висновку, як необґрунтованому, надано судом при розгляді справи №814/1091/16, рішення якого набрало законної сили.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 31 травня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 27 липня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 січня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року.
10. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи відповідача у справі
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що висновки судів з приводу недоведення відповідачем факту проведення реорганізації в ГУНП в Миколаївській області, скорочення посади позивача не підтверджені належними і допустимими доказами. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно застосували до спірних правовідносин положення статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та не врахували положень статей 68, 77 Закону № 580-VIII, що передбачають звільнення зі служби в поліції через скорочення штатів, у разі відсутності можливості подальшого використання на службі. Крім того, наголошує, що при вирішенні питання про призначення на посаду у постійному штаті ГУНП в Миколаївській області відповідачем враховано висновок атестаційної комісії від 29.02.2016 про службову невідповідність позивача, як такий, що не був скасований у судовому порядку. Також посилається на помилковість застосування судом першої інстанції пункту 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) та вважає, що розрахунок кількості днів оплати вимушеного прогулу повинен бути проведений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100).
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 07.11.2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 3 о/с ОСОБА_1, як прибулого з МВС України, призначено на посаду старшого інспектора Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з присвоєнням йому спеціального звання - майор поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 104 о/с від 10.05.2016 року позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року у справі №814/1091/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 року, наказ № 104 о/с від 10.05.2016 року скасовано та поновлено позивача на посаді.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 246 о/с від 02.09.2016 року скасовано пункт наказу ГУНП в Миколаївській області № 104 о/с від 10.05.2016 в частині звільнення відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» та поновлено на посаді позивача.
07.09.2016 року позивача попереджено про наступне звільнення зі служби в поліції та роз'яснено положення ст.49-2 Кодексу Законів про працю України.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 07 листопада 2016 року № 303 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника сектору Первомайського відділу поліції звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням реорганізаційних заходів).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Конституція України
14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII
16.1. Стаття 68. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підроз