ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9765/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;
за участю представників:
позивача - Аверіної В.Є.,
відповідача - Бухеника І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Якименко М.М.)
від 03.10.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Разіна Т.І., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)
від 17.12.2018,
за позовом акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго",
до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",
про стягнення 1 043 753,62 грн,
В С Т А Н О В И В:
у липні 2018 року акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до господарського з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 1 043 753,62 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної доставки вантажу до пункту призначення, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу 1 043 753,62 грн штрафу згідно з п. 116 Статуту залізниць України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 043 753,62 грн штрафу та судовий збір.
09.01.2019 відповідач АТ "Українська залізниця" подало касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, в якій просить змінити оскаржувані рішення в частині стягнення з відповідача штрафу, шляхом його зменшення.
Підставами для зміни судових рішень відповідач зазначає те, що господарськими судами не було взято до уваги те, що ч. 2 ст. 908 ЦК України, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 307, ст. 313 ГК України, ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 6, 116 Статуту залізниць України, п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 розмежовують поняття "провізна плата", яка є державнорегульованим тарифом за послуги з перевезення вантажів та "інші платежі", які справляються за надання інших, пов'язаних з перевезенням послуг. На думку відповідача, судами не враховано і того, що ст. 116 Статуту залізниць України встановлює відповідальність лише за несвоєчасну доставку вантажів та не передбачає відповідальність за порушення інших зобов'язань, а тому зарахування до провізної плати - суми від якої необхідно нараховувати штраф і вартості інших послуг є безпідставним та суперечить правовій природі порушеного зобов'язання. Посилається на порушення господарськими судами норм матеріального права - ч. 3 ст. 551, ч. 1 ст. 614, ч. 2 ст. 908 ЦК України, ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 233, ч. ч. 1, 5 ст. 307, ч. 3 ст. 313 ГК України, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 6, 116 Статуту залізниць України, п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, додатку 3 Правил та процесуального права - ч. 3 ст. 86, ч. 5 ст. 236, ст. ст. 238, 269 ГПК України, а також п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" № 18 від 26.11.2011. Зазначає, що відповідачем заявлялось клопотання про зменшення суми штрафних санкцій з підстав того, що їх сума є надмірно великою, прострочення термінів доставки вантажу не завдало позивачу жодних збитків та не вплинуло на його господарську діяльність. Однак місцевим господарським судом, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, було відмовлено у задоволенні цього клопотання через відсутність виняткових обставин, що є необхідними для його задоволення. Проте, суди не звернули уваги і не дали оцінки іншим обставинам, які зазначалися залізницею як підстава для зменшення суми штрафних санкцій. Посилається на постанову Верховного Суду у справі № 905/64/18.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Впродовж лютого 2018 року - березня 2018 року на адресу АТ "ДТЕК Західенерго" (вантажоодержувач ДТЕК Бурштинська ТЕС - ДТЕК Західенерго АТ "ДТЕК Західенерго") була відвантажена вугільна продукція за залізничними накладними № № 41910266, 42076240, 42101931, 42101949, 42101956, 42106864, 42106872, 42106880, 42106906, 42106914, 42106922, 42112128, 42117432, 42117440, 42117457, 42117465, 47389812, 47389861, 47389879, 42117473, 42117481, 42117499, 42160051, 42160069, 42160077, 42160093, 42160101, 47355045, 48591788, 48593115, 42259077, 42259143, 42261255, 42261271, 42261289, 48604417, 48604599, 48725071, 42720029, 42728055, 48891162, 48580542, 48703193, 42061812, 42076232, 42076240, 42076257, 42076265, 42076273, 42076281, 42081141, 42081208, 42081463, 42081471, 42081489, 42084343, 42084350, 42086371, 42086389, 42138511, 42138529, 42138537, 42138545, 48955967, 42282020, 48709505, 48711428, 48711436, 48711477, 48713770, 46782017, 46782025, 46782033, 48799019, 48940746, 40013047, 40039836, 40072183, 40072191, 40072209, 40072225, 40072233, 40072241, 42087494, 42087502, 42087510, 42087528, 42087536, 47172911, 47172986, 47273925, 48826903, 48517973, 48522569, 48696850, 46697157, 48522593, 48702880, 47201686, 48834931, 48706899, 48841274, 48712871, 48970826, 48970834, 48536361, 47467436, 48538516, 48538524, 48544175, 48544191, 48723316, 48723332, 46769758, 46769766, 42538520, 46769774, 46769782, 46769790, 46769808, 48561120, 46769808, 48561583, 42593616, 42598557, 42598599, 48995716, 42707448, 42707455, 42707463, 42720003, 42720011, 42728097, 42728113, 42728139, 42728154, 42750521, 42750547, 42756866, 42756874, 42756882, 42756890, 42756908, 48891329, 48894547, 42965517, 42971150, 48903009, 49025661, 48942841, та досильними залізничними накладними №№ 42084152, 42122101, 34390914, 48600852, 34922152, 37165081, 34085233, 33894700, 48965966, 33996117, 37062189, 34294132, 42203497, 47186424, 47186309, 34273037, 37134368, 37118429, 37024353, 36930261, 37024361, 47238605, 34223479, 48724645, 48857700, 34191213, 47401641, 47401351, 46553996, 36859171, 37338134, 37248135, 34083899, 46533584, 47473699, 42644385, 48925721, 34241323, 37214640, 34412536, 47306188.
Залізницею відправлення та призначення є ПАТ "Українська залізниця".
Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов'язання щодо поставки вантажу за вказаними накладними не здійснив (прострочив терміни доставки такого вантажу).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Згідно з ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічна норма міститься і у ст. 909 ЦК України.
Статтею 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, встановлено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до пп. 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1 вказаних Правил).
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).