ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №814/1964/16
адміністративне провадження №К/9901/15733/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стрелець Т.Г.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 814/1964/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (прийняту у складі судді - Біоносенка В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Косцової І.П., суддів: Градовського Ю.М., Турецької І.О.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Національній поліції України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 12.09.2016 №255 о/с про її звільнення з поліції, поновлення на посаді слідчого Вознесенського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ГУНП в Миколаївській області не проводиться жодна реорганізація або скорочення штатів. В штаті ГУНП є багато вакансій, але під час вирішення питання про її звільнення, їй не було запропоновано жодну з них. На думку позивача, це суперечить вимогам ст.68 Закону України «Про Національну поліцію», ст.49-2 Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 17 листопада 2016 року Миколаївський окружний адміністративний суд вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №255 о/с від 12.09.2016 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 13.09.2016 року по 17.11.2016 року у сумі 5270,83 гривень (п'ять тисяч двісті сімдесят грн. вісімдесят три коп.), без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4528,19 гривень (чотири тисячі п'ятсот двадцять вісім грн. дев'ятнадцять коп.).
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого Вознесенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 4528,19 гривень підлягає негайному виконанню.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не проводиться реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний, ОСОБА_1 не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУНП в Миколаївській області так і в іншому органі чи підрозділі поліції. Суд також дійшов висновку, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №814/652/16, яка набрала законної сили, було надано оцінку висновкам атестаційної комісії від 26.02.2016, які визнані протиправними, а тому, на думку суду, такі висновки не повинні враховуватись при подальшому проходженні позивачем служби в поліції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 15 березня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним наказу від 12.09.2016 року №255 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено, а отже підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 03 травня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року.
10. 05 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Миколаївській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
А. Доводи відповідача у справі
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що висновки судів з приводу недоведення відповідачем факту проведення реорганізації в ГУНП в Миколаївській області, скорочення посади позивача не підтверджені належними і допустимими доказами. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправомірно застосували до спірних правовідносин положення статей 42, 49-2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та не врахували положень статей 68, 77 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), що передбачають звільнення зі служби в поліції через скорочення штатів, у разі відсутності можливості подальшого використання на службі. Крім того, наголошує, що при вирішенні питання про призначення на посаду у постійному штаті ГУНП в Миколаївській області відповідачем враховано висновок атестаційної комісії від 26.02.2016 про службову невідповідність позивача, як такий, що не був скасований у судовому порядку. Також посилається на помилковість застосування судом першої інстанції пункту 9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260) та вважає, що розрахунок кількості днів оплати вимушеного прогулу повинен бути проведений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок № 100).
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 була призначена на посаду слідчого Вознесенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області.
26 лютого 2016 року атестаційною комісією № 1 ГУНП в Миколаївській області ухвалено рішення про те, що ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №44 о/с від 17.03.2016 позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі №814/652/16 наказ ГУНП в Миколаївській області №44 о/с від 17.03.2016 скасовано та поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого Вознесенського відділу поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №162 о/с від 08.07.2016 року скасовано пункт наказу ГУНП в Миколаївській області №44 о/с від 17.03.2016 в частині звільнення позивача відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» та поновлено на посаді слідчого Вознесенського відділу поліції.
11.07.2016 ОСОБА_1 попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв'язку зі скороченням тимчасових штатів.
Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 12 вересня 2016 року №255 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, слідчого Вознесенського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням реорганізаційних заходів).
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Конституція України
14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)
15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
16. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII
16.1. Стаття 68. У разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини пе