Постанова
Іменем України
06 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 569/4190/15-ц
провадження № 61-14114св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: Рівненська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», публічне акціонерне товариство «Рівнегаз» (теперішня назва - публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз»), Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал», публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, житлово-комунальне підприємство «Сонячне»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» та публічного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 08 серпня 2016 року у складі судді Бучко Т. М. та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 21 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Ковальчук Н. М., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1., треті особи: Рівненська міська рада, товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (далі -
ТОВ «Рівнетеплоенерго»), публічне акціонерне товариство «Рівнегаз» (далі - ПАТ «Рівнегаз»), Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»), публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго» (далі - ПАТ «Рівнеобленерго»), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УЖКГ ВК Рівненської міської ради), житлово-комунальне підприємство «Сонячне» (далі - ЖКП «Сонячне»), про встановлення порядку користування жилим приміщенням та поділ особових рахунків по оплаті комунальних послуг.
Позовна заява мотивована тим, що вона з березня 1998 року проживає у квартирі АДРЕСА_1. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 травня 2009 року її було визнано членом сім'ї померлого та визнано за нею право користування вказаною квартирою. Власником квартири є ОСОБА_3., а ОСОБА_1 є наймачем квартири та всі особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг оформлено на ім'я останнього. Вони з ОСОБА_1. не можуть досягти згоди щодо порядку користування квартирою та сплати житлово-комунальних послуг.
Вона зверталася в ЖКП «Сонячне» із заявою про поділ особових рахунків по оплаті комунальних послуг на частину квартири, однак отримала відмову через відсутність згоди володільця особових рахунків на такий розподіл.
Посилаючись на ці обставини та з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_2. просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 в одному з таких порядків: 1) виділити їй у користування жилу кімнату № 7 площею 9,8 кв. м та кімнату № 5 площею 22,6 кв. м, ОСОБА_1 - кімнату № 6 площею 15,6 кв. м, залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею
6,6 кв. м, коридор № 3 площею 4,5 кв. м, санітарний вузол № 4 площею
3,7 кв. м та кухню № 2 площею 4,9 кв. м; 2) виділити їй в користування жилу кімнату № 6 площею 15,6 кв. м та жилу кімнату № 5 площею 22,6 кв. м, ОСОБА_1 - жилу кімнату № 7 площею 9,8 кв. м, залишивши у спільному користуванні коридор № 1 площею 6,6 кв. м, коридор № 3 площею 4,5 кв. м, санітарний вузол № 4 площею 3,7 кв. м та кухню № 2 площею 4,9 кв. м; 3) виділити їй у користування жилу кімнату № 6 площею 15,6 кв. м, ОСОБА_1 - жилу кімнату № 7 площею 9,8 кв. м, залишивши у спільному користуванні жилу кімнату № 5 площею 22,6 кв. м, коридор № 1 площею 6,6 кв. м, коридор № 3 площею 4,5 кв. м, санітарний вузол № 4 площею 3,7 кв. м та кухню № 2 площею 4,9 кв. м, та розділити особові рахунки по оплаті комунальних послуг у відповідності з порядком користування квартирою.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 08 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що жоден із запропонованих позивачем варіантів порядку користування вказаною квартирою не може бути задоволений, оскільки жилі кімнати № 5 та № 6 суміжні, не є ізольованими, а тому не можуть бути предметом договору найму жилого приміщення, оскільки це позбавить сторони можливості укласти з наймодавцем окремий договір найму жилого приміщення.
З цих підстав неможливо встановити порядок користування квартирою за варіантами 1) та 3). Щодо варіанту 2), то за ним позивачу буде виділено жилу площу розміром 38,2 кв. м, а відповідачу розміром 9,8 кв. м, що, з огляду на різницю у виділеній жилій площі, буде порушувати житлові права відповідача, так як площі жилих приміщень, які виділяються сторонам, мають бути співмірними.
Також відсутні підстави для задоволення позову в частині розподілу особового рахунку, оскільки така вимога є похідною від вирішення спору щодо зміни договору найму жилого приміщення.
Крім того, відповідно до статті 19, частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між споживачами та виконавцями у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Розподіл особового рахунку можливий лише за умови укладення з кожним із споживачів окремих договорів про надання послуг.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 21 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду від 08 серпня 2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2. задоволено частково.
Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 таким чином: виділено ОСОБА_2. у користування жилу кімнату № 7 площею 9,8 кв. м; виділено
ОСОБА_1 у користування жилу кімнату № 6 площею 15, 6 кв. м; виділено у спільне користування ОСОБА_2. та ОСОБА_1. жилу кімнату № 5 площею 22, 6 кв. м, коридор № 1 площею 6,6 кв. м, коридор № 3 площею 4,5 кв. м, санітарний вузол № 4 площею 3,7 кв. м та кухню № 2 площею 4,9 кв. м. Зобов'язано ТОВ «Рівнетеплоенерго»,
ПАТ «Рівнегаз», РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», ПАТ «Рівнеобленерго», УЖКГ ВК Рівненської міської ради, ЖКП «Сонячне» провести розподіл рахунків з надаваних послуг між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. з урахуванням встановленого порядку користування квартирою АДРЕСА_1.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони є одинокими особами різної статі, тому виділ жилої кімнати № 5 у користування одному з них площею 22,6 кв. м, яка є прохідною і неізольованою порушуватиме права їх обох, тобто ця кімната має бути у спільному користуванні сторін. Судом враховано, що жилою кімнатою № 7 площею 9, 8 кв. м користується виключно позивач, а відповідач доступу та зв'язку з цим жилим приміщенням не має, тому її виділено ОСОБА_2., а жилу кімнату № 6 площею 15,6 кв. м виділено ОСОБА_1 Решта приміщень, а саме: коридор № 1 площею 6,6 кв. м, коридор № 3 площею 4,5 кв. м, санітарний вузол № 4 площею 3,7 кв. м та кухню № 2 площею 4,9 кв. м залишено у спільному користуванні сторін.
Між сторонами чітко визначено порядок користування жилим приміщенням, що згідно з рішенням суду покладатиме певні витрати на його утримання не на одного, а на двох користувачів у відповідних частках, томувимоги про розподіл особових рахунків з оплати надаваних послуг між сторонами ґрунтуються на вимогах закону і відповідають обставинам справи.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано положення статей 103, 104 ЖК УРСР та те, що поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача. ОСОБА_2. останні вісім років не проживає у спірній квартирі та не здійснює оплату за житлово-комунальні послуги. Судами встановлено наявність іншого місця проживання позивачки, що свідчить про відсутність порушених прав та необхідності виділення в натурі приміщень для користування, як єдиного можливого її місця проживання.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що з 01 липня 2015 року надання населенню послуг з постачання природного газу, в тому числі і відкриття окремих особових рахунків та проведення з ними розрахунків за спожитий природний газ, здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз збут», а не ПАТ «Рівнегаз».
Також відсутні правові підстави для проведення розподілу особових рахунків між ОСОБА_1. та ОСОБА_2., оскільки правова можливість укладення договору постачання природного газу з кожним із користувачів та відкриття окремих особових рахунків виникає за умови: виділення часток в натурі із забезпеченням частки кожного із співвласників окремим обліком спожитого природного газу та присвоєння різних поштових адрес виділеним в натурі часткам співвласників.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Рівнеобленерго», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до цього суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Рівнеобленерго» не укладало жодних договорів про користування електричною енергією на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 ні з
ОСОБА_2., ні з ОСОБА_1. і тому, відповідно, жодні особові рахунки на їх ім'я не відкривались. Постачання електричної енергії за вказаною адресою здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, укладеного між ПАТ «Рівнеобленерго» та
ЖКП «Сонячне».
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційні скарги ОСОБА_1., ПАТ по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» та ПАТ «Рівнеобленерго» підлягають частковому задоволенню.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої Перейти до повного тексту