ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 126/2186/17
Провадження № 51-7299км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І. А.,
за участю прокурора Пашкова М. Й.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в межах кримінального провадження № 12017020090000410.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року накладено арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно» бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3, які було вилучено 03 листопада 2017 року в м. Бершадь Вінницької області по вул. Будкевича в ОСОБА_2
В подальшому до Бершадського районного суду Вінницької області представником ОСОБА_2 - адвокатом Жаруном А. А. було подано клопотання про скасування накладеного арешту, яке ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року задоволено частково і вказаною ухвалою постановлено накласти арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно» бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова ZFA22500000003426, та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_3, повернувши його власнику ОСОБА_2, заборонивши його відчуження та розпорядження.
На вказану ухвалу слідчого судді потерпілим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року потерпілому ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 27 грудня 2017 року.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що апеляційна скарга потерпілим подана на судове рішення, яке, з огляду на положення ст. ст. 309, 174 КПК, не може бути оскаржене в апеляційному порядку, оскільки в апеляційному порядку не можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про скасування чи відмову в скасуванні арешту майна, а ОСОБА_1 оскаржив ухвалу слідчого судді, якою частково задоволено клопотання про скасування арешту.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзіОСОБА_1 порушує питання про скасування зазначеної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і є незаконною, оскільки апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. Крім того зазначається, що нормами ст. 407 КПК не передбачено постановлення апеляційним судом судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 та просив скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на вимоги ст. 422 КПК.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому. У той же час ця норма не передбачає можливості оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна.
За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №229/1542/17, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном. Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Як вбачається з матеріалів цього провадження, ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 06 листопада 2017 року було накладено арешт на автомобіль «Фіат Фіоріно», який було вилучено 03 листопада 2017 року в ОСОБА_2 Однак ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про скасування арешту вказаного майна та постановлено накласти арешт на зазначений автомобіль «Фіат Фіоріно», повернувши його власнику ОСОБА_2, заборонивши його відчуження та розпорядження.
Таким чином, якщо арешт майна, накладений першою ухвалою, включав не тільки п