У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 372/3484/16ц
Провадження № 14-82цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Тетяна Олексіївна, про визнання недійсними рішень, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк «Львів» на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 2 листопада 2017 року (судді Коцюрба О. П., Журба С. О., Лівінський С. В.),
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2016 рокупублічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - ПАТ АКБ «Львів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т. О. (далі - Приватний нотаріус), в якому просив суд: визнати недійсним рішення Приватного нотаріуса № 391562 від 14 лютого 2013 року про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3; визнати недійсним рішення Приватного нотаріуса № 403515 від 15 лютого 2013 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку загальною площею 0,5184 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, за ОСОБА_3
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня
2017 року позовні вимоги ПАТ АКБ «Львів» задоволено.
Рішення суду першої інстанції умотивовано тим, що внесення змін в частині зміни адреси місцезнаходження іпотечного майна, не є нотаріальною дією з приводу набуття права власності на спірні об'єкти нерухомого майна. Нотаріус, як спеціальний суб'єкт, проводить державну реєстрацію прав на нерухоме майно, набутих виключно у результаті вчинення нотаріальної дії з таким майном. Тому, дії Приватного нотаріуса щодо прийняття оскаржуваних рішень про державну реєстрацію права власності, яке виникає на підставі договору іпотеки, та договору про задоволення вимог іпотекодержателя були протиправними, у зв'язку з відсутністю у нотаріуса повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії з майном, а тому позовні вимоги обґрунтовані.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 2 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволено частково.Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 квітня 2017 року скасовано, а провадження у справі закрито.
Рішення суду апеляційної інстанції умотивовано тим, що позовні вимоги ПАТ АКБ «Львів» фактично ґрунтуються на протиправності дій приватного нотаріуса, як державного реєстратора, суб'єкта наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, а тому, у цій справі спір про право відсутній, і дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, як державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень. Ураховуючи суть спору, підстави і предмет позову та статті 17 КАС України, вказаний спір підлягає розгляду за правилами, встановленими КАС України, а не цивільного судочинства.
У листопаді 2017 року ПАТ АКБ «Львів» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий апеляційний розгляд.
Касаційну скаргу умотивовано тим, що судом апеляційної інстанції неповно досліджено та з'ясовано обставини справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та помилковому закриттю провадження в справі. Вважало, що цей спір стосується права власності на нерухоме майно, тобто цивільного права, а тому оспорювання права власності на нерухоме майно має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, який не може бути предметом розгляду в порядку адміністративної юрисдикції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Украї