П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 р.
м. Київ
справа № 447/2231/16-к
провадження № 51-7674 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Медицької У.І.,
прокурора Пономарьової М.С.,
захисника РіжкаР.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 24 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2018 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженця с.Бірчиці Самбірського району
Львівської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 24 листопада 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2018 року, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 15 серпня 2016 року приблизно о 20.45, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи вантажним автомобілем «МАН», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на автодорозі Львів-Дрогобич у с. Рудники Миколаївського району Львівської області, порушив вимоги пунктів 1.2, 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого остання отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із постановленими щодо нього судовими рішеннями через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить їх змінити, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, при призначенні покарання не взяв до уваги висновки органу пробації та всіх пом'якшуючих обставин, зокрема, повного визнання вини, щирого каяття, часткового відшкодування потерпілій завданих збитків, наявності на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Позиції учасників судового провадження
Захисник касаційну скаргу свого підзахисного ОСОБА_2 підтримав, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити без зміни ухвалені щодо ОСОБА_2 судові рішення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України<