Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 295/5461/15-ц
провадження № 61-21067св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29 серпня 2017 року у складі судді Полонця С. М. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилалося на те, що 11 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 014/0917/74/107564 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого позичальнику було надано кредит в сумі 70 700 доларів США під 12,85 % річних на строк до 10 квітня 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором 10 квітня 2007 року між банком і ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 014/0917/74/107564/1 (далі - Договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору. Позичальник не виконувала належним чином взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 47 332,85 доларів США, що еквівалентно 851 980 грн 09 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 36 927,92 доларів США, що еквівалентно 664 693 грн 81 коп., в тому числі прострочена заборгованість - 2 756 грн 06 коп., що еквівалентно 49 608 грн 43 коп.; заборгованості за відсотками - 4 823,94 доларів США, що еквівалентно 86 829 грн 78 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 4 444,69 доларів США, що еквівалентно - 80 003 грн 37 коп.; пені - 5 580,99 доларів США, що еквівалентно 100 456 грн 50 коп. Враховуючи наведене, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на свою користь вищевказану заборгованість.
У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, який доповнила у процесі розгляду справи, до ПАТ «РайффайзенБанк Аваль» про визнання недійсними договорів.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_5 посилалася на те, що 11 квітня 2007 року між нею і ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», було укладено Кредитний договір, згідно з умовами якого їй надано кредит в сумі 70 700 доларів США під 12,85 % річних на строк до 10 квітня 2022 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 11 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і нею було укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Під час укладення зазначено договору банк приховав від неї повну і об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів її оману щодо реальної відсоткової ставки за користування кредитом та кінцевої загальної суми кредиту, яку вона повинна була сплатити. Враховуючи наведене, ОСОБА_5 просила визнати недійсними Кредитний договір у зв'язку з його укладенням під впливом обману з боку банку та договір іпотеки.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 28 лютого 2018 року зустрічний позов залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду).
Заочним рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 29 серпня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за Кредитним договором в сумі 46 620,12 доларів США, що еквівалентно 838 695 грн 95 коп. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в розмірі по 1 827 грн. з кожного.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_5 належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню з позичальника і поручителя на користь банку.
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, заочне рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29 серпня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У квітні 2018 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на заочне рішення Богунського районного суду міста Житомира від 29 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 03 квітня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення норм процесуального права суд першої інстанції вирішив справу без її участі. Факт видачі кредитних коштів підтверджується випискою по рахунку, проте зазначена виписка не містить підписів і печатки, тому не підтверджує факту видачі кредиту. Банком не надано підтверджуючих первинних платіжних документів, які б містили підпис отримувача коштів. Факт знищення банком первинних бухгалтерських документів, пов'язаних з укладенням та виконанням Кредитного договору, заперечує позовні вимоги і підтверджує факт виконання нею умов договору. Місцевим судом не розглянуто клопотання про допит в судовому засіданні судового експерта.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Богунського районного суду міста Житомира.
14 червня 2018 року справа № 295/5461/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 11 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «РайффайзенБанк Аваль», і ОСОБА_5 було укладено Кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит в сумі 70 700 доларів США під 12,85 % річних на строк до 10 квітня 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
З метою належного виконання ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань 10 квітня 2007 року між банком і ОСОБА_6 було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель зобов'язався нести солідарну відповідальність перед банком за виконання позичальником усіх зобов'язань перед кредитором, що виникли з Кредитного договору.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині перші статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
ОСОБА_5 не виконувала належним чином взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість, яка за розрахунком ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» склала 47 332,85 доларів США, що еквівалентно 851 980 грн 09 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 36 927,92 доларів США, що еквівалентно 664 693 грн 81 коп., в тому числі прострочена заборгованість - 2 756 грн 06 коп., що еквівалентно 49 608 грн 43 коп.; заборгованості за відсотками - 4 823,94 доларів США, що еквівалентно 86 829 грн 78 коп., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 4 444,69 доларів США, що еквівалентно - 80 003 грн 37 коп.; пені - 5 580,99 доларів США, що еквівалентно 100 456 грн 50 коп.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачено, що погашення кредиту, в залежності від обраної програми кредитування, може здійснюватися наступним чином: згідно з графіком кредиту (додаток 2 до договору) в розмірі 1/182.0 від суми ліміту отриманого кредиту відповідно до пункту 1.1 цього договору; погашення відсотків (процентів) за користування кредитом здійснюється щомісячно; або шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів (ануїтетний платіж) протягом всього строку дії цього договору згідно з графіком погашення кредиту (додаток 2 до договору). За рахунок кожного ануїтетного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Ануїтетний платіж розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними на весь період дії договору.
Згідно з пунктом 6.5 Кредитного договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом, неустойки, відшкодування збитків у випадку невиконання позичальником умов цього договору та/або договорів застави/іпотеки, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту, та в інших випадках, передбачених цим договором.
Встановлено, що банк (кредитор) надіслав позичальнику і поручителю вимогу від 29 жовтня 2014 року про дострокове виконання зобов'язань за Кредитним договором протягом не більше ніж 60 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом із сплатою процентів та пені відповідно до умов договору.
Однак вказані вимоги боржником і поручителем не виконані.
У квітні 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з цим позовом.
ОСОБА_5 заперечувала проти позову банку, у зв'язку з чим заявила клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 06 квітня 2016 року призначено у справі судово-економічну експертизу, виконання якої доручено судовому експерту Забавській С. М.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи від 17 лютого 2017 року № 295/5461/15-ц, проведеним судовим експертом Забавською С. М., відповідно до умов Кредитного договору сума простроченої заборгованості за тілом кредиту станом 05 лютого 2015 року складає 2 755,81 доларів США; сума заборгованості за тілом кредиту, строк сплати якої станом на 05 лютого 2015 року не настав - 36 927,92 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 05 лютого 2015 року складає 4 825,11 доларів США, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками - 4 174,98 доларів США; загальна заборгованість за пенею, за тілом кредиту та за відсотками за користування кредитом станом на 05 лютого 2015 року складає 4 868,26 доларів США.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'я