Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 1522/15310/12
провадження № 61-16452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк»,
третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко Олександр Володимирович,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк», на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 липня 2012 року у складі судді Нікітіної С. Й. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Плавич Н. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до ОСОБА_3., Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» (далі - «УніКредит Банк»), третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В., про визнання недійсними договору про іпотечний кредит і договору іпотеки, скасування і вилучення з реєстру заборони відчуження запису про іпотеку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 12 липня 2011 року він звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою про виготовлення витягів щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_2., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме квартири АДРЕСА_1. Того ж дня йому було видано Витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, з яких він дізнався, що спадкове майно обтяжене іпотекою та перебуває під забороною відчуження на підставі іпотечного договору від 20 серпня 2008 року № MRTG-000000014196/S, укладеного між ОСОБА_2. і Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банк» (далі - ТОВ «УніКредит Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк». Зазначений іпотечний договір було укладено для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов'язань за договором про іпотечний кредит від 20 серпня 2008 року № MRTG-000000014196, укладеним між тими ж сторонами. ОСОБА_3. також є учасником цих правовідносин, оскільки дала згоду на підписання вказаних договорів та 20 серпня 2008 року уклала з ТОВ «УніКредит Банк» договір поруки. Вважає, що договір про іпотечний кредит та договір іпотеки були укладені його батьком в той час, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, оскільки його поведінка протягом тривалого часу не відповідала поведінці нормальної та адекватної людини. Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на положення статті 225 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив визнати недійсними договір про іпотечний кредит та договір іпотеки від 20 серпня 2008 року, скасувати заборону відчуження нерухомого майна і вилучити з реєстру заборон відчуження запис про заборону відчуження, з реєстру іпотек - запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 09 липня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним договір про іпотечний кредит від 20 серпня 2008 року № MRTG-000000014196, укладений між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2. Визнано недійсним іпотечний договір від 20 серпня 2008 року № MRTG-000000014196/S, укладений між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 4742. Скасовано заборону відчуження нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2., накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В., реєстровий № 184. Вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2., накладену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В., реєстровий № 184, реєстраційний № 7773983, контрольна сума 5450Б0БД3Г. Вилучено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку, внесений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В., реєстраційний № 7774067, контрольна сума 95Г9ДГ7В63.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що оспорювані договори підлягають визнанню недійсними з подальшим застосуванням наслідків недійсності правочину, оскільки вони були укладені в той час, коли ОСОБА_2. не усвідомлював значення своїх дій і не міг керувати ними.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» відхилено, а рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 липня 2012 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У січні 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 09 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що нотаріус не викликався в суд для надання пояснень як особа, що безпосередньо встановлювала дієздатність сторони при укладенні договору.
Судами попередніх інстанцій неправильно визначено відповідача у справі, оскільки правонаступником ТОВ «УніКреди Банк» є не ПАТ «Укрсоцбанк», а ПАТ «УніКредит Банк». В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2. було змушено укласти оспорювані договори. Експертний висновок є одним із доказів, який повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі. Вказаний висновок неповний та не категоричний, оскільки в ньому відсутні відомості про час, з якого ОСОБА_2. страждає на психічні захворювання, в ньому відсутні відомості щодо наявності у ОСОБА_2. хронічного стійкого психічного розладу, внаслідок якого він був не здатний усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Приморського районного суду міста Одеси.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
04 квітня 2018 року справу № 1522/15310/12 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 20 серпня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», і ОСОБА_2. було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000014196, згідно з яким банк надав позичальнику кошти для придбання квартири АДРЕСА_1 в сумі 356 460 доларів США під 13,4 % річних на строк до 20 серпня 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором 20 серпня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк» і ОСОБА_2. було укладено іпотечний договір № MRTG-000000014196/S, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О. В. та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 20 серпня 2008 року за № 4742, за яким ОСОБА_2. передав в іпотеку банку вищевказану квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2. помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Ширяєвського районного управління юстиції Одеської області, про що в Книзі реєстрації смертей 09 березня 2009 року зроблено актовий запис № 32.
Після смерті ОСОБА_2. відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2008 року і Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 жовтня 2008 року, виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Відповідно до статті 12