Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 755/4752/15-к
провадження № 51-3180км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Стефанів Н.С., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Ткачук Г.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Висоцького О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Висоцького О.Г. на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12014100040017158, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Києва, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості згідно зі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_1 зараховано строк його попереднього ув`язнення, а саме з 10 грудня 2014 року по 11 грудня 2014 року, з 11 березня 2016 року по 29 березня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину за таких обставин. 9 грудня 2014 року приблизно о 23:30 біля будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, та раніше невідомими йому ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які також перебували в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, відбулася бійка, що була нетривалою та припинилася.
Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли за місцем проживання останнього - у квартиру АДРЕСА_2, але одразу вирішили повернутися до місця події та завершити з`ясування відносин з ОСОБА_1 У підсобному приміщенні цієї квартири ОСОБА_3 взяв сокиру, а ОСОБА_4 - металевий трубовидний з`єднувач, з метою можливого подальшого застосування зазначених предметів як знаряддя для заподіяння тілесних ушкоджень під час конфлікту з ОСОБА_1 та повернулися до місця події, де помітили ОСОБА_1 Приблизно о 23:50 між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повторно розпочалася бійка, під час якої ОСОБА_1 відібрав у ОСОБА_3 сокиру. Побачивши це, ОСОБА_4 утік з місця події.
У цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді настання смерті останнього, на ґрунті неприязних відносин, керуючись мотивом злості, ОСОБА_1 лезом сокири завдав ОСОБА_3 декількох ударів в область голови та лівої руки, якою останній захищав голову, виконавши таким чином всі дії, які він вважав необхідними для настання смерті ОСОБА_3, тобто для доведення злочину до кінця. Після чого зник з місця вчинення злочину, викинувши сокиру неподалік місця події. Однак смерть ОСОБА_3 не настала, оскільки він був доставлений до лікарні, де йому своєчасно надали медичну допомогу, а тому вчинений ОСОБА_1 злочин з причин, що не залежали від його волі, не було закінчено.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 28 вересня 2016 року вирок районного суду щодо ОСОБА_1 залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Висоцький О.Г. просить судові рішення скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що такі порушення полягають у тому, що за наявності підстав для закриття судом провадження його не було закрито. Суд першої інстанції не отримав показань свідка ОСОБА_4, а суд апеляційної інстанції - показань потерпілого ОСОБА_3 Всупереч вимогам ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) апеляційний суд належним чином не розглянув апеляційної скарги, не в повному обсязі дослідив обставини, досліджені судом першої інстанції не повністю та з порушеннями, і безпідставно не задовольнив вимог щодо закриття провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину, у зв`язку з перебуванням його у стані необхідної оборони. Звертає увагу, що посилання судів щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується лише показаннями засудженого. Зазначає, що висновок суду про володіння ОСОБА_1 навичками бойових мистецтв не підтверджується матеріалами провадження. Вважає, що вирішення питання про перебування ОСОБА_1 у стані сильного душевного хвилювання перебуває в компетенції суду, а не судово-психіатричної експертизи.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а кримінальне провадження щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Зазначає, що висновок суду щодо визнання його винуватості у замаху на умисне вбивство не підтверджується наведеними у вироку доказами. Вважає, що його дії відповідали вимогам ст. 36 КК України щодо права особи на необхідну оборону з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди для припинення цього посягання. Не погоджується із висновками судів щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння та володіння ним навичками бойових мистецтв.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Ткачук Г.В. вважала касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника Висоцького О.Г. необґрунтованими і просила залишити їх без задоволення.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Висоцький О.Г. підтримали свої касаційні скарги.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів провадження, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на детально наведених у вироку доказах, які суд усебічно, повно та об`єктивно дослідив, правильно оцінив.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 підтверджується: показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні повідомив, за яких обставин ОСОБА_1 завдав йому ударів сокирою в голову та руку, зокрема, підтвердив, що в той час, коли він лежав на спині, ОСОБА_1 тричі махав над ним рукою, а він намагався закритися від ударів рукою, що не пам`ятає, куди саме бив ОСОБА_1 і що сталося в подальшому, зі слів матері та лікарів довідався, що в нього рубані рани на голові та лівій руці; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Ці показання є послідовними й підтверджуються матеріалами кримінального провадження, що були досліджені судом першої інстанції. Зокрема, даними протоколів огляду місця події від 10 грудня 2014 року, даними висновків судово-медичної експертизи від 16 лютого 2015 року № 310/Е, випискою з карти виїзду швидкої медичної допомоги від 10 грудня 2014 року № 8-А, іншими доказами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає непереконливими доводи захисника та засудженого, наведені в їхніх касаційних скаргах, щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1
Доводи у скаргах про те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, перебуваючи в стані необхідної оборони, перевірялися судом апеляційної інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.
Відповідно