Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 761/15405/17
провадження № 61-14950св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
представник позивача - ОСОБА_5,
відповідач - Фірма «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року у складі суддів: Заришняк Г. М., Андрієнко А. М., Мараєвої Н. Є.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ Фірма «Т.М.М.») про стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що вона є власником автомобіля марки «ВМW-630і», державний номер НОМЕР_1, який 17 та 18 березня 2016 року знаходився на зберіганні у підземному паркінгу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. 18 березня 2016 року приблизно о 14 годині її донька - ОСОБА_6 виявила пошкодження вказаного автомобіля, про що повідомила відповідальну особу паркінгу та поліцію. Факт пошкодження належного їй автомобіля під час перебування останнього у підземному паркінгу, власником та експлуатуючою організацією якого є ТОВ Фірма «Т.М.М.», підтверджується також розшифровкою записів камер-спостереження паркінгу.
Вказувала, що між нею та відповідачем було укладено договір зберігання, на виконання умов якого відповідачем було видано їй, як поклажедавцю, електрону картку для в'їзду до паркінгу та відведено постійне місце НОМЕР_4 для зберігання автомобіля, вона у свою чергу здійснювала оплату послуги зберігання. Згідно довідки ТОВ «Баварія» сума матеріального збитку (відновлювального ремонту) внаслідок пошкодження автомобіля марки «ВМW-630і», державний номер НОМЕР_1, становить 201 639 грн 18 коп.
Посилаючись на викладені обставини, просила стягнути з ТОВ Фірми «Т.М.М.» на її користь грошові кошти за завдану шкоду майну, яке знаходилось на зберіганні, у розмірі 201 639 грн 18 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 30 447 грн 52 коп., а також три проценти річних у розмірі 6 662 грн 38 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Фірми «Т.М.М.» на користь ОСОБА_4 229 635 грн 95 коп., з яких: 199 300 грн - сума грошових коштів за завдану шкоду майну, яке знаходилось на зберіганні, 23 750 грн 86 коп. - сума інфляційних втрат, 6 585 грн 09 коп. - три проценти річних. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору зберігання, а саме: не вжиття встановлених договором та законом заходів щодо збереження прийнятого на зберігання автомобіля шляхом допуску проникнення третіх осіб на територію паркінгу, мало місце пошкодження належного позивачу автомобіля, у зв'язку з чим остання набула право на отримання від відповідача відшкодування матеріальних збитків, завданих їй пошкодженням автомобіля. Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий суд виходив із того, що вартість робіт, які були проведені для ремонту належного позивачу автомобіля становить 199 300 грн, які підлягають стягненню з відповідача, також стягненню підлягають інфляційні втрати та три проценти річних, розраховані із вказаної суми збитків.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ТОВ Фірми «Т.М.М.» на користь ОСОБА_4 грошові кошти за завдану шкоду майну, яке знаходилось на зберіганні, в сумі 199 300 грн. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачу має бути відшкодована матеріальна шкода в сумі 199 300 грн, завдана з вини відповідача внаслідок неналежного виконання останнім умов договору зберігання, який не вжив встановлених договором та законом заходів щодо збереження прийнятого на зберігання автомобіля, допустив проникнення на автостоянку невідомих сторонніх осіб, які пошкодили належний позивачу автомобіль. Підстави для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 625 ЦК України відсутні.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи касаційної скарги ТОВ Фірми «Т.М.М.»
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ТОВ Фірма «Т.М.М.» просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог та закрити провадження у справі або направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема те, що ТОВ Фірма «Т.М.М.» не є власником підземного паркінгу, ОСОБА_4 не є власником машиномісця НОМЕР_4 та не користувалась послугами ТОВ Фірма «Т.М.М.» за даним машиномісцем.
Також заявник стверджує, що договір дольової участі в утриманні та експлуатації паркінгу на машиномісце НОМЕР_3, наданий представником позивача до суду апеляційної інстанції, з ОСОБА_4 та ТОВ Фірма «Т.М.М.» не укладався. Крім того, вказаний договір не був предметом розгляду в суді першої інстанції. Позивачем не надано належних доказів того, що з нею було укладено договір зберігання транспортного засобу та не надано доказів, що саме відповідачем було видано позивачу електронну картку для в'їзду до паркінгу. Також судами не досліджено розбіжності державних номерних знаків автомобіля «ВМW-630і» та докази понесених позивачем витрат щодо ремонту вказаного автомобіля.
(2) Позиція ОСОБА_4 - позивача у справі
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, зазначив про те, що подання відповідачем касаційної скарги є зловживанням процесуальними права. Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях встановили та обґрунтували обов'язковість відшкодування завданої ОСОБА_4 товариством шкоди. Відповідач свідомо заперечує свою відповідальність, незважаючи на явні докази, що підтверджують хибність правової позиції останнього та не визнає пред'явлених позовних вимог лише з метою небажання сплати завданої позивачу з його вини шкоди.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У частині першій статті 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частино другою статті 949 ЦК України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання.
Відповідно до частини першої статті 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Згідно з частиною першою статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Відповідно до статті 977 ЦК України за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Згідно з пунктами 8, 12, 14, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року НОМЕР_4, на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки. Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком. Володільцеві транспортного засобу, що користується послугами довготермінового зберігання, надається право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці. У разі потреби в зміні місця зберігання транспортного засобу, його переміщення провадиться за рішенням посадової особи, яка видала дозвіл на довготермінове зберігання. Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
Суди установили, що ТОВ Фірма «Т.М.М.» є експлуатуючою організацією підземного паркінгу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
21 листопада 2005 року між ТОВ Фірма «Т.М.М.» та ОСОБА_4, як власником машиномісця НОМЕР_4 вказаного автопаркінгу, було укладено договір пайової участі в утриманні та експлуатації паркінгу № 75ж/Вл49-а-05, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення зберігання транспортного засобу О