Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 234/18481/16-ц
провадження № 61-4083св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго»,
відповідач - ОСОБА_4,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року у складі ОСОБА_5 та рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Мірути О. А., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі - ТОВ «Краматорськтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за опалення та підігрів води. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Краматорськтеплоенерго» посилалося на те, що відповідач мешкає у квартирі АДРЕСА_1. З 01 січня 2007 року воно постачає теплову енергію та гарячу воду фізичним особам - споживачам послуг, в тому числі ОСОБА_4 Відповідач ухиляється від оплати наданих послуг, в результаті чого утворилася заборгованість. Враховуючи наведене, ТОВ «Краматорськтеплоенерго» просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь борг за постачання теплової енергії на опалення та підігрів води за період з 01 жовтня 2010 року по 01 березня 2016 року в розмірі 19 395,19 грн і понесені судові витрати.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2017 року позовні вимоги задоволено.
27 лютого 2017 року ОСОБА_4 подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив, зокрема застосувати позовну давність до заявлених позивачем вимог.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05 квітня 2017 року заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 січня 2017 року скасовано.
Після цього ТОВ «Краматорськтеплоенерго» подало заяву про збільшення позовних та просило стягнути з ОСОБА_4 на свою користь борг за постачання теплової енергії в період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2017 року в розмірі 28 878,38 грн і понесені судові витрати.
ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на те, що він не є споживачем послуг ТОВ «Краматорськтеплоенерго». Квартиру АДРЕСА_1 він придбав 30 липня 2010 року на підставі договору купівлі-продажу. В зазначеній квартирі були відсутні радіатори опалення, демонтовані 19 лютого 2004 року, що підтверджується актом, складеним комісією Приватного підприємства «АРЕКС» (далі - ПП «АРЕКС»). Металічні стояки було замінено на пластикові. У квартирі ніхто не проживав. У 2011 році він дізнався, що проводиться нарахування заборгованості за послуги з опалення та відразу звернувся до ТОВ «Краматорськтеплоенерго», однак представники товариства ніяк не відреагували на його звернення та не направили свого представника для складання акта про відсутність теплопостачання в його квартирі.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за опалення та підігрів води за період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2017 року в сумі 28 878,38 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач довів факт наявності заборгованості відповідача за опалення та підігрів води. Питання про від'єднання квартири від теплових мереж ОСОБА_4 не ставилося, жодних заходів щодо вирішення цього питання він не вчиняв.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року змінено. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Краматорськтеплоенерго» заборгованість за опалення та підігрів води за період з 01 червня 2013 року по 30 квітня 2017 року в розмірі 21 608,87 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що місцевим судом не враховано поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності. Оскільки ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 серпня 2016 року відмовлено у прийнятті заяви ТОВ «Краматорськтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 боргу за опалення та підігрів води, а подання заяви про видачу судового наказу перериває позовну давність, то перебіг цього строку необхідно обчислювати з серпня 2013 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2017 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 жовтня 2017 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована безпідставністю висновків судів про те, що він не ставив питання про від'єднання квартири від теплових мереж і не здійснював заходів для вирішення цього питання, оскільки від'єднання квартири від теплопостачання вирішено попереднім власником ще у 2004 році. Після придбання квартири він звертався до позивача із заявами про відновлення теплопостачання, однак такі послуги йому не були надані, а договірні відносини з цього приводу між сторонами відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2018 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 березня 2018 року справа № 234/18481/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Судами встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2010 року ОСОБА_4є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою Комунального підприємства «Служба єдиного замовника» житлово-комунального господарства міста Краматорська від 26 грудня 2016 року № 571 ОСОБА_4 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з 01 січня 2007 року постачає теплову енергію та гарячу воду фізичним особам - споживачам послуг, в тому числі у квартиру ОСОБА_4
Заборгованість ОСОБА_4 за опалення та підігрів водиза період з 01 жовтня 2010 року по 30 квітня 2017 року становить 28 878,38 грн, що підтверджується наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю.
Згідно з актом від 19 лютого 2004 року, складеним комісією у складі представників ПП «АРЕКС», а саме головного інженера ОСОБА_6, слюсаря-сантехніка ОСОБА_7, жителів будинку ОСОБА_8, ОСОБА_9, демонтаж батарей (радіаторів опалення) квартири за адресою: АДРЕСА_1 було проведено у зв'язку з їх непридатністю, металічні стояки частково замінені на пластикові та поновлено транзит теплоносія через них. Це рішення було прийнято на підставі звернення мешканців будинку у зв'язку з постійним залиттям квартир, розташованих поверхами нижче.
З листа ТОВ «Краматорськтеплоенерго» від 25 листопада 2011 року встановлено, що борг за опалення та підігрів води вищевказаної квартири - це борг нового власника, тобто ОСОБА_4
Згідно з пунктом 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом