Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 337/1900/16-ц
провадження № 61-7875св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
ОлійникА. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року у складі судді Сидорової М. В. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Полякова О. З, Спас О. В., Воробйової І. А.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошової суми.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з домовленістю між сторонами 15 січня 2016 року він перерахував у борг на рахунок відповідача 51 900, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15 січня 2016 року.
Відповідач на момент перерахування вказаної суми коштів перебував у Польщі та обіцяв після повернення до м. Запоріжжя надати позивачу розписку про одержання від останнього в борг коштів у розмірі 51 900, 00 грн.
Повернувшись в Україну, відповідач відмовився надати позивачу розписку про отримання в борг 51 900, 00 грн, та зазначену суму коштів позивачу не повернув.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 51 900, 00 грн та відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи, в тому числі витрати на правову допомогу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку помилково посилався позивач як на підставу позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у позові.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спірні правовідносини виникли з приводу перевезення вантажів між водієм транспортного засобу та керівником транспортного підприємства і підстави для застосування вимог статті 1212 ЦК України відсутні, належними і допустимими доказами в розумінні статей 58, 59 ЦПК України позовні вимоги не підтверджені. Висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи, доказам у справі суд першої інстанції неналежної оцінки не дав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 09 листопада 2016 року скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 рокувідкрито касаційне провадження в указаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судами не з'ясовано належним чином всіх фактичних обставин справи щодо заявлених вимог. Він надавав гроші відповідачу як фізична особа, а не як директор транспортного підприємства для оплати штрафу. Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування правових підстав отримання грошових коштів, тому відповідач набув грошові кошти без достатніх правових підстав та не повернув їх.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2017 року ОСОБА_5 подав заперечення на касаційну скаргу. Просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Заперечення на касаційну скаргу мотивовано тим, що доводи касаційної скарги є такими, що зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені судами обох інстанцій.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 січня 2016 року у м. Бельхатув (Польша) інспекцією дорожнього транспорту у ОСОБА_5 було вилучено транспортний засіб марки DAF Schmitz державний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 18 січня 2016 року ОСОБА_5 сплатив 16 652,00 злотих за евакуацію та паркування транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1, напівпричіп НОМЕР_2
19 січня 2016 року ОСОБА_5 відповідно до квитанції Лодзького Воєводського Інспектора Дорожнього транспорту (Польша) вніс 4 100 злотих грошового штрафу, згідно з протоколом № ITD.DI.P.10126/28/16 від 15 січня 2016 року.
Відповідно до платіжного доручення № 67555000428717101751 від 15 січня 2016 року ОСОБА_4 перерахував на рахунок ОСОБА_5 51 900, 00 грн із зазначенням призначення платежу: «в борг. Перевод особистих коштів».
Відповідач не заперечував отримання вказаного грошового переказу.
Позивач ОСОБА_4 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Хортицькі лінії» (далі - ТОВ «Хортицькі лінії») на посаді директора з 26 вересня 2012 року до теперішнього часу.
На момент перерахування грошових коштів позивачем відповідач працював водієм транспортних засобів ТОВ «Хортицькі лінії». Відповідач звільнився 01 лютого 2016 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в к