Постанова
Іменем України
04 березня 2019 року
м. Київ
справа № 710/2580/15-ц
провадження № 61-380св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») звернулося до суду з позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави та його вилучення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Ідея Банк» посилалося на те, що 20 травня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк» (далі - ПАТ «Плюс Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 910.77503 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 151 200 грн під 15,90 % на строк до 20 травня 2018 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором 01 липня 2011 року між ПАТ «Плюс Банк» та ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_4, було укладено договір застави транспортного засобу № 910.77503 (далі - Договір застави), за умовами якого ОСОБА_4 передав у заставу банку автомобіль марки Chevrolet, модель Cruze, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2. Позичальник не виконував взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого станом на 20 квітня 2015 року в нього утворилася заборгованість за Кредитним договором у розмірі 122 360 грн 10 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 96 550 грн 85 коп.; прострочена заборгованість - 8 051 грн 60 коп.; прострочені проценти - 9 375 грн 02 коп.; строкові проценти - 1 925 грн 17 коп.; пеня за несвоєчасне погашення платежів - 5 393 грн 28 коп.; дебіторська заборгованість - 1 064 грн 18 коп. Крім того, в порушення умов Договору застави ОСОБА_4 продав без згоди банку предмет застави. Враховуючи викладене, ПАТ «Ідея Банк» просило стягнути з ОСОБА_7 на свою користь заборгованість за Кредитним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки Chevrolet, модель Cruze, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, д.н.з НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу зазначеного автомобіля будь-якій третій особі за ціною не нижчою ринкової, вилучити у ОСОБА_5 спірний автомобіль і передати його банку на період реалізації.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24 липня 2017 року у складі судді Бойка О. Ю. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 122 360 грн 10 коп. В задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави та вилучення автомобіля у ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Ідея Банк» судові витрати в розмірі 1 223 грн 60 коп.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_4 не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку. Відмовляючи у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави та вилучення його у ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 придбала на платній основі автомобіль, щодо якого на час його продажу не було застережень чи заборон на його відчуження. Позивачем не надано будь-яких доказів про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу. Право власності на спірний автомобіль ОСОБА_5 набула на підставах, не заборонених законом, тому вона є добросовісним набувачем. Разом з тим вказаний автомобіль викрадено і він знаходиться в розшуку у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження № 12017080050000911.
Рішення місцевого суду оскаржувалося ПАТ «Ідея Банк» лише в частині відмови в задоволенні позову, тому переглядалося апеляційним судом тільки в цій частині.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Ідея Банк» задоволено. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 24 липня 2017 року скасовано в оскаржуваній частині і ухвалено в цій частині нове рішення. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за Кредитним договором у розмірі 122 360 грн 10 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 96 550 грн 85 коп.; простроченої заборгованості - 8 051 грн 60 коп.; прострочених процентів - 9 375 грн 02 коп.; строкових процентів - 1 925 грн 17 коп.; пені за несвоєчасне погашення платежів - 5 393 грн 28 коп.; дебіторської заборгованості - 1 064 грн 18 коп., звернено стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки CHEVROLET, моделі Cruze, 2011 року випуску, колір червоний, номер кузова НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ «Ідея Банк» будь-якій третій особі від імені власника за початковою ціною не нижче ринкової, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, для чого надано ПАТ «Ідея Банк» усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, в тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах Міністерства внутрішніх справ України та всіх інших державних та недержавних органах (отримувати дублікати документів транспортних засобів, отримувати/виготовляти ключі/їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу-власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо. Вилучено у ОСОБА_5 предмет застави та передано ПАТ «Ідея Банк» на період його реалізації. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося і судом апеляційної інстанції не переглядалося.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що предмет застави був відчужений боржником без згоди банку, обтяження зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, ОСОБА_5 набула право власності на спірний автомобіль в той час, коли справа вже перебувала в суді, тому вона не є добросовісним набувачем, обтяження рухомого майна зберігає свою силу і для нового власника.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У січні 2018 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу нарішення Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована тим, що на час укладення договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу будь-які обтяження щодо автомобіля були відсутні. Факт наявності обтяження спростовується листом територіального сервісного центру № 2342 регіонального сервісного центру в Запорізькій області від 02 березня 2017 року № п-175, згідно з яким спірний автомобіль не перебуває в арешті, проте знаходиться у розшуку. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не було відміток про внесення обмежень щодо зняття автомобіля з обліку. Вона є добросовісним набувачем, оскільки набула право власності на автомобіль у встановленому законом порядку. В державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявне обтяження транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_2, а не автомобіля з реєстраційним номером НОМЕР_1, який належить їй.
У березні 2018 року ПАТ «Ідея Банк» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишили її без задоволення, посилаючись на те, що єдиним доказом наявності чи відсутності відомостей про обтяження спірного автомобіля є витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає свою чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. На час реалізації та реєстрації спірного автомобіля існувало обтяження, яке не було припинено. До 05 жовтня 2016 року працівники органів внутрішніх справ не були користувачами Державного реєстру обтяжень рухомого майна, тому не могли перевірити наявність чи відсутність обтяження щодо рухомого майна під час здійснення реєстраційних дій. Таким чином, дії працівників органів внутрішніх справ не можуть свідчити про добросовісність набуття у власність ОСОБА_5 спірного автомобіля. Разом з тим, ОСОБА_5 не була позбавлена можливості самостійно перевірити наявність обтяжень на приданий нею автомобіль. Спірний транспортний засіб перебуває в розшуку, його вилучення і передача ПАТ «Ідея Банк» на період його реалізації є належним заходом, який повинен забезпечити збереження його до реалізації.
Позиція Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судами встановлено, що 20 травня 2011 року між ПАТ «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк», та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику надано кредитні кошти у розмірі 151 200 грн під 15,90 % на строк до 20 травня 2018 року.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (частина друга статті 572 ЦК України).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_4 передав у заставу банку автомобіль марки Chevrolet, модель Cruze, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_2, на підставі Договору застави.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ОСОБА_4 не виконував належним чином взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, яка за розрахунком ПАТ «Ідея Банк» станом на 20 квітня 2015 року ск