Постанова
Іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 753/15291/16-ц
провадження № 61-20166св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В.І. (суддя-доповідач), АнтоненкоН. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Універсам «Київ»,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи: Київська міська рада, Департамент державних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державна інспекція сільського господарства України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 січня 2017 року у складі судді Леонтюк Л. К. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Головачова Я. В., Поливач Л. Д.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року приватне акціонерне товариство «Універсам «Київ» (далі - ПрАТ «Універсам «Київ»; товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Київська міська рада, Департамент державних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державна інспекція сільського господарства України, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва.
Позивач обґрунтовував вимоги тим, що 14 червня 1996 року між ним і Київською міською державною адміністрацією був укладений договір на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), відповідно до умов якого товариство отримало у довгострокове користування (строком на 49 років) земельну ділянку, площею 7 761 кв. м, яка знаходиться в АДРЕСА_1
Зазначав, що в 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю «Сінкмас Груп» (далі - ТОВ «Сінкмас Груп») самовільно зайняло частину вищевказаної земельної ділянки площею 163,5 кв. м та побудувало об'єкт самочинного будівництва.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2009 року (справа № 2-1595/1) було визнано право власності на самовільно збудовані приміщення площею 154,2 кв. м за ТОВ «Сінкмас Груп», яке в подальшому, 24 червня 2009 року за договором купівлі-продажу відчужило цей об'єкт ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 листопада 2012 року, вищевказане рішення суду від 16 квітня 2009 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у визнанні права власності за ТОВ «Сінкмас Груп» на зазначені об'єкти.
Відповідачі відмовляються добровільно демонтувати незаконно побудовані приміщення, якою на законних підставах користується товариство.
Ураховуючи наведене, позивач просив зобов'язати ОСОБА_9 та ОСОБА_5 звільнити частину земельної ділянки шляхом знесення самовільно побудованих нежитлових приміщень прибудови до громадської будівлі ПрАТ «Універсам «Київ».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 січня 2017 року позов ПрАТ «Універсам «Київ» задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити частину самовільно зайнятої земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ПрАТ «Універсам «Київ» за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованих нежитлових приміщень прибудови громадської будівлі ПрАТ «Універсам «Київ».
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд зробив висновок про те, що відповідачі, займаючи частину зазначеної земельної ділянки, побудувавши на ній об'єкти самочинного будівництва, фактично чинять перешкоди позивачу у здійсненні ним права користування землею.
Крім того, судове рішення, на підставі якого за ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було зареєстроване право власності на вказані нежитлові приміщення, скасоване.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2017 року рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 січня 2017 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на частину четверту статті 376 ЦК України, а також на те, що право власності на спірні нежитлові приміщення прибудови було зареєстровано за відповідачами на підставі скасованого рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2009 року, а також на те, що спірні нежитлові приміщення прибудови є об'єктом самочинного будівництва, збудованим відповідачами.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про доведеність факту здійснення відповідачами перешкод позивачеві у користуванні земельною ділянкою.
Однак апеляційний суд визнав помилковим посилання районного суду на те, що реєстрація права власності відповідачів на самочинні об'єкти відбулася на підставі рішення суду від 16 квітня 2009 року, яке в подальшому було скасоване, оскільки така реєстрація була проведена на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2009 року, укладеного між відповідачами та ТОВ «Сінкмас Груп».
Крім того, апеляційний суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про те, що спірні нежитлові прибудови були побудовані ОСОБА_4 і ОСОБА_5, не відповідає встановленим обставинам справи - ці об'єкти вже були зведені на момент їх купівлі відповідачами у ТОВ «Сінкмас Груп».
Аргументи, наведені в касаційній скарзі
До суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає, що суди застосували до спірних правовідносин закон, який не підлягав застосуванню, зокрема, статтю 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Справу № 753/15291/16 разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах