1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

27 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 565/1559/18-ц

провадження № 61-47711св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Фортуна-Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року в складі судді

Шимкіна С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» про визнання боргу.

Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 15 серпня

2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліку заяви, зокрема сплати судового збору.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 серпня

2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав того, що у встановлений строк недоліки позовної заяви не були усунуті.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 28 серпня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною та повертаючи скаргу, апеляційний суд виходив з того, що за подання апеляційної скарги заявником не сплачено судовий збір та у встановлений судом строк вимоги суду не виконані, у зв'язку із чим були застосовані положення статей 185, 357 ЦПК України.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду.

Як на доводи касаційної скарги заявник посилалась на те, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд, керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, виходив з того, що в установлений ухвалою суду

від 11 вересня 2018 року строк вимоги суду ОСОБА_2 не виконані, судовий збір за подання апеляційної скарги не сплачено.

Також, виходив з того, що посилання позивача на положення статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути взяті до уваги, оскільки ним у позовній заяві не зазначено яке його право (як споживача) було порушено відповідачем.

Проте із таким висновком суду погодитися неможливо.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у

................
Перейти до повного тексту