Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 445/897/16
провадження № 61-20412св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2017 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» (далі - ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 05 січня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі - ПАТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Л71.188.71705 відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 26 489,00 грн, зі сплатою 0 відсотків річних, строком на 60 місяців.
30 жовтня 2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу, згідно з умовами якого товариство набуло право грошової вимоги за кредитним зобов'язаннями ОСОБА_1
ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконала, допустила утворення заборгованості, яка станом на 30 березня 2016 року становить 26 044,90 грн, з яких за тілом кредиту - 26 044,03 грн, за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями - 0,87 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.
Суди неодноразово розглядали справу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2017 року рішення Золочівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» заборгованість за кредитним договором від 05 січня 2012 року № Л 71.188.71705 у розмірі 26 044,9 грн, з яких - за тілом кредиту - 26 044,03 грн, за відсотками та комісією - 0, 87 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» 1 378,00 грн судового збору.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» обґрунтовані та підтвердженні належними та допустимими доказами у справі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду Львівської області від 16 березня 2017 року скасувати, залишити в силі рішення Золочівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2016 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши обставини у справі та дослідивши докази на їх підтвердження, дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти за кредитним договором від 05 січня 2012 року та не взяв до уваги, що вказаний кредитний договір було укладено для рефінансування попередньої заборгованості відповідача за кредитним договором укладеним у 2008 році з банком «Дністер».
Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що меморіальний ордер на видачу готівки не містить підпису відповідача, що свідчить про те, що кредитні кошти ОСОБА_1 не отримувала.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 05 січня 2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Л71.188.71705, згідно з умовами якого ПАТ «Ідея Банк» надає позичальнику кредит на поточні потреби в сумі 26 489,00 грн, строком на 60 місяців, зі сплатою 0,0010 % річних (а. с. 18-20).
30 жовтня 2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 30/10/1. Згідно з умовами цього договору ПАТ «Ідея Банк» відступив (передав у власність) ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» заборгованість ОСОБ