ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №816/1314/16
адміністративне провадження №К/9901/31430/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Полагропром»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 року (Судді: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О., Старостін В.В.),
у справі № 816/314/16
за позовом Приватного підприємства "Полагропром"
до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення від 19.05.2016 року № 0000361405 про застосування фінансових санкцій в розмірі 17 000 грн, -
ВСТАНОВИВ:
17.08.2016 року Приватне підприємство «Полагропром» (далі - позивач, ПП «Полагропром») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення від 19.05.2016 року № 0000361405 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 року позов задоволено.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з протиправності прийнятого відповідачем рішення, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, оскільки Положення № 1251 не містить такої підстави для визнання алкогольного напою немаркованим акцизною маркою, як закінчення терміну придатності алкогольного напою встановленого виробником. Також не встановлено і строк придатності марок акцизного податку будь-яким іншим нормативно-правовим документом, як і не встановлено підстав для визнання акцизної марки недійсною.
До того ж суд посилався на те, що на пляшці вермуту лікерного «Слива з коньяком» 0,25 л. була наявна марка акцизного податку 18АААУ 001560 01/15, про що зроблено відповідний запис в акті перевірки, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача фінансової санкції передбаченої абз. 15 ст. 17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої останню задоволено, постанову суд першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмолено.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції посилався на те, що у разі зміни зразка марок акцизного податку, марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Оскільки позивачем здійснювалась реалізація товару з закінченим терміном придатності при наявності марки акцизного податку старого зразку, відповідач довів суду правомірність прийнятого ним рішення про застосування до позивача фінансових санкцій на підставі абз. 15 ч.2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В доводах касаційної скарги позивач зазначив на протиправності прийнятого відповідачем рішення, оскільки Положення № 1251 не містить такої підстави для визнання алкогольного напою немаркованим акцизною маркою, як закінчення терміну придатності алкогольного напою встановленого виробником. Також не встановлено і строк придатності марок акцизного податку будь-яким іншим нормативно-правовим документом, як і не встановлено підстав для визнання акцизної марки недійсною.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем 19.04.2016 року проведено фактичну перевірку магазину позивача, розташованому у м. Полтава, по вул. Грушевського, 6.
В ході фактичної перевірки встановлено реалізацію алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого законодавством зразка, а саме: 19.04.2016 продано 1 пляшку 0,25 л. вермуту лікерного "Слива з коньяком" вартістю 12,95 грн. за пляшку (акцизна марка 18АААУ 001560 01/15 дата виготовлення вермуту лікерного 18.03.2015, термін придатності встановлений виробником 12 місяців).
Також в акті зазначено, що з 01.07.2015 постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 № 296 затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Згідно з абзацом 4 п. 4 ст. 11 Закону України від 13.12.1995 № 481/95 ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) у разі зміни зразка марок акцизного податку, вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв і тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності до споживання.
На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", про що 29.04.2016 року складено акт перевірки № 0039/16/31-14-23810475.
19.05.2016 року на підставі вищезазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято рішення № 0000361405 про застосування на підставі абз. 15 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фінансових санкцій до позивача в сумі 17 000 грн.
Незгода з вказаним рішенням стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
З приводу викладеного колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзаців третього-четвертого частини 4 ста