ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
Київ
справа №821/3457/15-а
адміністративне провадження №К/9901/9966/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року (судді Милосердний М.М., Бітова А.І., Ступакова І.Г.) у справі № 821/3457/15-а за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Дельта Банк» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно), треті особи - Фонд, ПАТ «Дельта Банк», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірним рішення щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року № 006-21061-230215 «Лояльний» у доларах США (далі - Договір банківського вкладу), укладеного між Банком та позивачем; зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1, якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду.
Вимоги обґрунтувала тим, що рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відсутні законні підстави для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.
Суди встановили, що 23 лютого 2015 року позивачка та Банк уклали договір № 006-21061-230215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США, за умовами якого сума вкладу складає 6000 доларів США та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 25 березня 2015 року включно під 5,5 процентів річних.
Також позивачка та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 23 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 006-21061-230215 від 23 лютого 2015 року.
Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2 від 23 лютого 2015 року ОСОБА_3 на вкладний (депозитний) рахунок позивачки перерахувала кошти в розмірі 6000 доларів США.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) постановою від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ віднесло Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.
Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Банк наказом від 03 листопада 2014 року № 2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 04 листопада 2014 року ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 04 листопада 2014 року, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
02 березня 2015 року Правління НБУ ухвалило постанову № 150 про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».
02 березня 2015 року виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення № 51, відповідно до якого з 03 березня 2015 року розпочинається процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 03 березня по 02 червня 2015 року.
Згідно з наказом № 813, виданим тимчасовою адміністрацією Банку, у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VІ), а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких надано у додатку № 1 до цього наказу, застосовуються наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ та перелік яких наведено у Додатку № 1 до цього наказу.
Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьою статті 38 № 4452-VІ, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку та перелік яких наведено у додатку № 4 наказу.
Відповідно до Додатку № 1 до вищезазначеного наказу включено договір № 006-21061-230215 від 23 лютого 2015 року, укладений між позивачкою та Банком.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02 жовтня 2015 року № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Банку, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону № 4452-VІ, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08 жовтня 2015 року.
На адресу позивачки надійшло повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/1091 про нікчемність правочину - договору банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року № 006-21061-230215.
З цих підстав інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Позивачка, вважаючи, що її протиправно не включили до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду, звернулася до суду з цим позовом.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 08 лютого 2016 року позов задовольнив частково.
Цей суд виходив із того, що при укладанні договору банківського вкладу (депозиту) від 23 лютого 2015 року № 006-21061-230215 додаткових пільг чи переваг надання Банком кредитору або вкладнику судом не встановлено. При цьому суд наголосив, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Посилання відповідача як на підставу визнання договору нікчемним на незаконність зарахування вкладу на рахунок позивачки шляхом перерахування коштів з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи є необґрунтованими, оскільки Закон № 4452-VІ або інші нормативно-правові акти не передбачають заборони вчинення таких дій.
Одеського апеляційний адміністративний суд постановою від 05 липня 2016 року це рішення скасував та постановив нове рішення, яким позов залишив без задоволення.
ОСОБА_1 не погодилася із рішенням суду апеляційної інстанції і подала касаційну скаргу з вимогами про його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на відсутність в матеріалах справи будь-яких ознак фіктивності Договору банківського вкладу.
На касаційну скаргу Уповноважена особа подала заперечення, в яких просила відмовити у її задоволенні та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд переглянув рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосув