ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2019 року
м. Київ
справа №127/17811/14-а
адміністративне провадження №К/9901/43159/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 127/17811/14-а
за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою управління ПФУ
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалену у складі головуючого судді Сичука М.М. та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів Полотняка Ю.П., Драчук Т.О., -
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправними дії управління ПФУ по перерахунку пенсії ОСОБА_2, викладені в листі від 24 січня 2014 року № 202/Д-2;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії з 12 липня 2011 року без застосування обмежень 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, станом на 01 лютого 2008 року рівня заробітної плати, з якої перераховується пенсія;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок виходячи із розміру прожиткового мінімуму на 2014 рік для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити виплату недоплаченої різниці пенсії з 12 липня 2011 року;
- зобов'язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 виходячи із вимог постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - постанова № 865), застосувавши при цьому показники соціальних стандартів 2014 року.
Позов ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, його позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління ПФУ щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2; зобов'язано управління ПФУ здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 12 липня 2011 року, включивши до складових заробітної плати суму матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, а також інші виплати. Однак управління ПФУ на виконання рішення суду про перерахунок пенсії вдалося до неправомірного зменшення розміру пенсії, а саме неправомірно застосовано обмеження 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01 лютого 2008 року, до рівня зарплати, з якої перераховується пенсія. Позивач, посилаючись на постанову № 865 вказує на те, що в даному випадку застосуванню підлягають соціальні стандарти 2014 року, оскільки його пенсія перераховувалась у 2014 році.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 серпня 2014 року позов в частині вимог до 15 лютого 2014 року залишено без розгляду.
Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 10 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що право позивача на перерахунок пенсії без обмеження розміру, виходячи з соціальних стандартів на момент перерахунку, є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань. При цьому слід врахувати, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.
27 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга управління ПФУ, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивна тим, що станом на час останнього перерахунку державним службовцям - 01 лютого 2008 року була чинною стаття 19 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до частини четвертої якої страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, що дорівнюють п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. Тому станом на 01 лютого 2008 року - останнього перерахунку державним службовцям управлінням визначено розмір заробітної плати з урахуванням обмежень 15 прожиткових мінімумів, та відповідно з цієї суми обраховано розмір пенсії ОСОБА_2
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 лютого 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Верховний Суд, переглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди встановили, що позивач з 01 серпня 2007 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та отримує пенсію відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 березня 2012 року у справі № 206/300/2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_2, суд зобов'язав управління ПФУ здійснити позивачу перерахунок пенсії з 12 липня 2011 року, включивши до складових заробітної плати суму матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань, а також інші виплати.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 липня 2014 року у справі № 127/11390/14-а, залишеною без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2016 року, позов ОСОБА_2 задоволено: визнано протиправними дії управління ПФУ щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 згідно постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 березня 2012 року, у справі № 206/300/2012 виходячи з 80% від суми заробітку; зобов'язано управління ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу згідно постанови Замостянського райсуду м. Вінниці від 20 березня 2012 року, виходячи з 90% заробітної плати, виплатити недоплачену суму.
Як вбачається з відповіді управління ПФУ від 24 січня 2014 року № 202/Д-2, згідно постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 березня 2012 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 206/300/2012 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 12 липня 2011 року, виходячи з 80 % суми заробітної плати згідно з статтею 37 Закону № 3723-XII з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI)
Також відповідач зазначив, що Законом № 3668-VI не передбачено збереження для раніше призначених пенсій попереднього механізму обчислення пенсій.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з адміністративним позовом до суду.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті на час призначення та перерахунку пенсії позивачу визначались Законом № 3723-XII.
Так, статтею 37 Закону № 3723-XII урегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, на час перерахунку пенсії позивачу), визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрі