ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №819/3111/15
адміністративне провадження №К/9901/26968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 ( судді Большакова О.О., Глушко І.В., Макарик В.Я.)
у справі № 819/3111/15 (876/11505/15)
за позовом Державного підприємства «Тернопільське лісове господарство»
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2015 року Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Тернопільське лісове господарство») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, Тернопільська ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов'язати Тернопільську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області внести зміни до облікової картки платника податку автоматизованих електронних систем податкового обліку Тернопільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області по Державному підприємству «Тернопільське лісове господарство», шляхом зменшення зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 460 020 ( чотириста шістдесят тисяч двадцять) грн. 00 коп.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2015 та відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 та залишити в силі постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.10.2015.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями були сплачені позивачем у повному обсязі, а сума на яку просить позивач внести зміни до облікової картки в розмірі 460 020 грн. - це податкові зобов'язання , які підприємство мало право не сплачувати до бюджету та залишити у своєму розпорядженні для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих потреб. Крім того, судом було проігноровано, що за наслідками перевірки позивача за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 30.01.2013 № 413/22-10/00993024, будь-яких зауважень чи порушень платником податку вимог податкового законодавства не виявлено. Таким чином, відповідач визнав правомірність перебування ДП «Тернопільське ЛГ» на спеціальному режимі за жовтень, листопад і грудень 2009 року, проте привести у відповідність дані на картковому обліку платника податків за відповідні місяці відмовляється.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент вирішення спору по суті ДП «Тернопільське лісове господарство» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість з 01.01.2009, що підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 у справі №73394/09/9104ё яка набрала законної сили. Позивачем контролюючому органу були подані податкові декларації з ПДВ за 2009 рік як суб'єктом спеціального режиму. Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області своїм листом від 20.10.2014 на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 у справі №73394/09/9104 підтвердила, що вказані декларації вважаються поданими та є чинними. Сума ПДВ згідно даних податкових декларацій становить 460020 грн. 00 коп. Однак, відповідач отримавши та прийнявши податкові декларації позивача за 2009 рік не вніс зміни в стан обліку ПДВ позивача в діючих електронних автоматизованих системах співвставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту.