ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2019 року
Київ
справа №826/10829/15
адміністративне провадження №К/9901/26529/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2016 (суддя Федорчук А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (судді Епель О.В., Аліменко В.О., Карпушова О.В.)
у справі №826/10829/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання дій неправомірними, визнання неправомірними та скасування наказу і рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСТ-Енерго» (далі - позивач, ТОВ «ОСТ-Енерго») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття наказу від 03.06.2015 № 1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТОВ «ОСТ-Енерго» (далі - позовна вимога № 1); визнати неправомірним та скасувати наказ від 03.06.2015 № 1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТОВ «ОСТ-Енерго» (далі - позовна вимога № 2); визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго», за результатами якої складено довідку від 18.06.2015 № 115/26- 55-22-08/19442628 (далі - позовна вимога № 3); визнати неправомірним та скасувати рішення від 19.06.2015 №6032/10/26-55-22-08 «Про застосування податкового компромісу» (далі - позовна вимога № 4).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення «Про застосування податкового компромісу» від 19.06.2015 № 6032/10/26-55-22-08, що було прийнято ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при проведенні аналізу податкової звітності позивача було встановлено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року не прийнято, оскільки станом на 31.03.2015 свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 200093802 анульовано, про що було повідомлено позивача листом від 09.04.2015 № 22863/10/26-55-18-04. Станом на 18.06.2015 ТОВ «ОСТ-ЕНЕРГО» не було сплачено суму узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 5 % по податковому компромісу.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалися.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві виданий Наказ №1041 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСТ-Енерго» від 03 червня 2015 року.
Підставою для прийняття спірного наказу Відповідач зазначив пункт 3 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та у зв'язку із поданням заяви від 09.04.2015 №24800/10 про застосування податкового компромісу та рішення від 23.04.2015 № 25517/10/26-55-15-03 про розгляд заяви про податковий компроміс.
На підставі оскаржуваного Наказу №1041 від 03.06.2015 p., рішення від 23.04.2015р. №25517/10/26-55-15-03 про необхідність проведення перевірки, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та у зв'язку із поданням заяви від 09.04.2015 № 24800/10 про застосування податкового компромісу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ОСТ-ЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин з ПАТ «БУДКОМПЛЕКС» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.
За результатами вказаної перевірки складено Довідку від 18.06.2015 № 115/26-55-22-08/19442628, в якій зазначено, що перевіркою ТОВ «ОСТ-ЕНЕРГО», у рамках пункту 3 підрозділу 92 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, встановлено наступне: "податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2014 року має статус «не визнано як податкову звітність», 5% суми податкового компромісу не сплачено і, як наслідок, застосування податкового компромісу не є можливим.
На підставі Довідки від 18.06.2015 №115/26-55-22-08/19442628 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято Рішення «Про застосування податкового компромісу» від 19.06.2015 № 6032/10/26-55-22-08, яким не погоджено застосування податкового компромісу платником податків ТОВ «ОСТ-ЕНЕРГО» відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації за березень 2014 року.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходили з такого.
Судами встановлено, що зі змісту рішення про застосування податкового компромісу від 19.06.2015 № 6032/10/26-55-22-08 непогодження застосування податкового компромі