У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 376/331/16-ц
Провадження № 14-79цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н.П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3, третя особа: Реєстраційна служба Сквирського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсними наказу та договору оренди земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на постанову Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року у складі колегії суддів Сушко Л. П., Кашперської Т. Ц., Кулішенка Ю. М.,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2016 року заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 про визнання недійсними: наказу Головного управління Держземагенства у Київській області від 08 вересня 2014 року № 10-5171/14-14 СГ про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Пищиківської сільської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 58,4217 га, в оренду; наказу Головного управління Держземагенства у Київській області від 09 жовтня 2014 року № 108095/15-14 СГ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, загальною площею 17,2167 га, (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Пищиківської сільської ради; договору оренди земельної ділянки, укладеного між в. о. начальника відділу Держземагенства у Сквирському районі Київської області та ОСОБА_3 від 24 жовтня 2014 року. Крім того просив зобов'язати ОСОБА_3 повернути Головному управлінню Держземагенства у Київській області земельну ділянку загальною площею 17,2167 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Пищиківської сільської ради Сквирського району Київської області.
В обґрунтування позивач зазначав, що наказ Головного управління Держземагенства від 08 вересня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду суперечить вимогам статей 34, 36, 116, 123-125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та вимогам Закону України «Про фермерське господарство», оскільки в поданому ОСОБА_3 клопотанні про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не було обґрунтовано розмір вищевказаної земельної ділянки, не було зазначено перспективи діяльності фермерського господарства та кількість його членів, наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, не було надано документів на підтвердження досвіду роботу у сільському господарстві.
На момент прийняття Управлінням Держземагенства оспорюваних наказів фермерське господарство «Ященко А. М.», головою якого є відповідач ОСОБА_3, вже набуло статусу юридичної особи, а відтак відповідач не мав права на отримання додаткової земельної ділянки як громадянин з метою створення фермерського господарства.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 29 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не зазначено, чиї права та інтереси порушені оскаржуваним наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 08 вересня 2014 року, не наведено жодної невідповідності оскаржуваного наказу актам діючого цивільного законодавства. Також прокурором не вказано, яким законодавчим актам суперечить оспорюваний договір оренди землі та не доведено порушення відповідачами інтересів держави.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 25 липня 2018 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки фермерське господарство є юридичною особою, її земельний спір з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізовує політику у сфері земельних відносин щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, належить до юрисдикції господарських судів та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У серпні 2018 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у я