У Х В А Л А
25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 766/9544/17
Провадження № 14-77цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачук О.С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» до приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест», виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Акордбанк» про визнання рішення міської ради та свідоцтва про право власності недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання іпотеки припиненою, визнання права власності на нерухоме майно за касаційними скаргамипублічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Акордбанк» та ОСОБА_3 на постанову Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс-Інвест» (далі - ТОВ «Базіс-Інвест») звернулося до суду з позовом до приватної виробничо-комерційної фірми «Агролісінвест» (далі - ПВКФ «Агролісінвест»), виконавчого комітету Херсонської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Комерційного банку «Акордбанк» (далі - ПАТ «КБ «Акордбанк») про визнання рішення міської ради та свідоцтва про право власності недійсними, витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання іпотеки припиненою, визнання права власності на нерухоме майно.
Позовну заяву мотивовано тим, що ТОВ «Базіс-Інвест», яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «Базіс» (далі - ЗАТ «Базіс»), на праві власності належить цех АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03 вересня 1998 року, про що 19 липня 2004 року внесено запис доРеєстру прав власності на нерухоме майно.
15 серпня 1998 року між ЗАТ «Базіс» та ПВКФ «Агролівсінвест» було укладено договір фінансового лізингу, за яким вказаний цех передано ПВКФ «Агролісінвест» у платне користування на умовах фінансового лізингу, та зазначено, що ПВКФ «Агролісінвест» отримує право власності на об?єкт лізингу на підставі окремого договору, який між сторонами не укладався.
Проте у 2017 році ТОВ «Базіс-Інвест» дізналося про те, що 21 червня 2007 року за ПВКФ «Агролісінвест» зареєстровано право власності на спірний цех на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19 червня 2007 року № 319.
За договором купівлі-продажу та поділу нерухомого майна від 27 жовтня 2016 року право власності на 9/100 частин вказаного цеху перейшло від ПВКФ «Агролісінвест» до ОСОБА_3
За договором купівлі-продажу та поділу нерухомого майна від 22 листопада 2016 року право власності на 12/100 частин вказаного цеху перейшло від ПВКФ «Агролісінвест» до ОСОБА_4
22 листопада 2016 року між ПВФК «Агролісінвест» та ПАТ «КБ «Акордбанк» було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 21 березня 2013 року, який було укладено для забезпечення зобов?язань ПВФК «Агролісінвест» за кредитним договором від 21 березня 2013 року, за умовами якого ПВФК «Агролісінвест» передало в іпотеку банку зареєстровану за ним на праві власності частину спірного цеху.
Позивач вважає, що право власності на спірний цех перейшло до ПВФК «Агролісінвест» незаконно, договір про перехід права власності на підставі договору лізингу між сторонами не укладався, рішення виконавчого комітету міської ради прийнято безпідставно.
Ураховуючи викладене, ТОВ «Базіс-Інвест» просило суд визнати недійсними рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19 червня 2007 року № 319 в частині видачі ПВКФ «Агролісінвест» свідоцтва про право власності на будівлі та споруди цеху АДРЕСА_1 та видане на підставі цього рішення 19 червня 2007 року Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПВКФ «Агролісінвест на користь ТОВ «Базіс-Інвест» спірне нерухоме майно; визнати припиненою іпотеку за договором від 21 березня 2013 року, укладенимміж ПВКФ «Агролісінвест» та ПАТ «КБ «Акордбанк», предметом якого є спірне нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32490295 від 22 листопада 2016 року та запис про іпотеку № 17567174 від 22 листопада 2016 року щодо зазначеного нерухомого майна; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32489947 від 22 листопада 2016 року та запис про обтяження від 22 листопада 2016 року № 17566794 щодо спірного нерухомого майна; визнати за ТОВ «Базіс-Інвест» право власності на спірні будівлі та споруди.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року закрито провадження у вищезазначеній справі.
Ухвалу мотивовано тим, що вимоги позивача, який є юридичною особою, випливають із договору фінансового лізінгу, укладеного між ним, як лізінгодавцем, та ПВКФ «Агролісінвест», як лізингоотримувачем, у 1998 році, а також вимог про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19 червня 2007 року № 319 у частині вирішення питання про видачу ПВКФ «Агролісінвест» свідоцтва про право на будівлі та споруди цеху АДРЕСА_1. Тобто відповідачами за вказаними вимогами є юридичні особи. Вимоги ж до фізичних осіб є похідними, окрім того відповідачі фізичні особи які зареєстровані, як підприємці та використовують спірні приміщення для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Базіс-Інвест» задоволено. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 20 вересня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ця справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Погодившись із висновками суду першої інстанції, що вимоги ТОВ «Базіс-Інвест» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є похідними позовними вимогами, вважав, що цей висновок не має правового значення при визначенні юрисдикційної належності спору, оскільки обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Вирішення спору за правилами господарського судочинства з врахуванням обраного позивачем способу захисту прав власника в частині позовних вимог до юридичних осіб, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до кінцевих набувачів прав власності на спірне нерухоме майно, частина із яких є фізичними особами, порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, а дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності. Також суд апеляційної інстанції, пославшись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зазначив, що наявність у фізичної особи статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту її державної реєстрації як фізичної особи-підприємця вона виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо набуття у власність нерухомого майна,та дійшов висновку, що статус відповідачівОСОБА_3 та ОСОБА_4 як фізичних осіб-підприємців не впливає на визначення юрисдикції даного спору.
У грудні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Аккордбанк», в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, скаржник просив постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
ПАТ «КБ «Акордбанк» касаційну скаргу мотивувало тим, що за своїм змістом договір фінансового лізингу від 15 серпня 1998 року є господарським договором, укладеним