Постанова
іменем України
28 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 113/408/17
провадження № 51-6185км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Короля В. В., Шевченко Т. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Деруна А. І.,
засудженого ОСОБА_2,
захисника БондарчукаВ. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 08 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020170001065, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Дубові Махаринці Козятинського району Вінницької області, жителя м. Козятині Вінницької області, раніше неодноразово судимого, а саме:
- вироком Вінницького обласного суду від 22.10.1990 за п. «в» ст. 93 КК УРСР до 15 років позбавлення волі;
- вироком Козятинського районного суду Вінницької області від 18.03.2008 за ч. 3 ст. 185, ст. 357, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Козятинського районного суду Вінницької області від 23.02.2011 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Сквирського районного суду Київської області від 05.10.2011 за ч. 2 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;
- вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.11.2014 за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 08.06.2016 за ч. 1 ст. 321, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області вироком від 08 листопада 2017 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_2 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
На підставі ч. 2 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом поглинення покарання за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 08 червня 2016 року покаранням за даним вироком ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 06 лютого 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишив без зміни, а апеляційну скаргу його захисника без задоволення. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора було закрито у зв'язку з його відмовою від поданої апеляційної скарги.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у вироку, приблизно о 24:00 год. 06 грудня 2016 року в будинку на АДРЕСА_1 внаслідок раптової неприязні до ОСОБА_4 умисно з метою заподіяння смерті останній стиснув руками її шию, чим заподіяв потерпілій тяжких тілесних ушкоджень у вигляді перелому під'язикової кістки та щитоподібного хряща, які призвели до порушення органного кровообігу та настання швидкої смерті.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 ставить вимогу про зміну судових рішень та перекваліфікацію його дій з п. 13 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК, оскільки вважає, що судом не встановлено наявності в нього умислу на вбивство потерпілої. Зазначає про невиправдану суворість призначеного йому покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати і визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
З урахуванням положень ст. 438 КПК невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповнота судового розгляду не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Висновки суду про доведеність заподіяння ОСОБА_2 потерпілій тілесних ушкоджень, від яких настала смерть останньої, в касаційній скарзі засудженого не піддаються сумніву.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, та про кваліфікацію його дій саме за цією нормою кримінального закону суди зробили на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, що в судових рішеннях докладн